21-річна черкащанка Катерина Кандиболоцька проходила військову службу в Дніпропетровській області. Того вечора збиралася іти готувати вечерю побратимам, але натомість убила себе пострілом зі зброї.
У те, що донька наклала на себе руки, розповіла Суспільному її матір Марія Швець, — не вірить.
За словами пані Марії, як їй повідомили про смерть доньки, минає 40 днів:
"Стук у вікно і я виходжу — стоїть представник ТЦК, наш місцевий фельдшер і з сільської ради представник також. І мене просто запитали — «Марія Василівна?» І я відразу зрозуміла, що моєї дитини вже нема. Я запитала «що сталося?», а він сказав, що вона померла. Я запитую «як померла?» А мені сказали, що донька скоїла акт самогубства".
Катерина Кандиболоцька народилася у селі Княжа Криниця, що на Черкащині. За словами матері, зі школи мріяла бути військовою та вступила до військового коледжу:
"Вона дуже раділа, зателефонувала мені й плаче. Я спитала, чого вона плаче, а вона каже — мама, я поступила. Вона вже думала, що стала військовою, її мрія збулася, але…".
Дівчина проходила службу на посаді кухаря у Дніпропетровській області. З першого березня почала виконувати обов'язки, і на 22-й день її не стало, додала Марія.
"Мала готувати вечерю і пішла сама себе убила. Я не знаю, я не вірю в це. Що могло статися за цих 22 дні, що вона там пробула, що вона так зробила? Це наскільки треба мати сил волі, аби завдати собі такої шкоди. Посмертної записки немає, в телефоні також нічого немає", — розповіла мати загиблої військової.
Зараз Марія разом з юристами намагається з'ясувати причину смерті доньки:
"Військова частина мені не телефонувала, командир мені не подзвонив. Коли прийшли речі, я саме основне шукала паспорт, бо мені потрібно зробити свідоцтво про смерть. Ні паспорта, ні військового квитка нема. Ось з таким папірцем я залишилася (сповіщення про смерть — ред.). Коли я востаннє запитала слідчого, що мені робити, він відповів — ховайте тіло. Я зрозуміла, що ховати її не буду, поки не зроблю другу судмедекспертизу".
У самогубство онучки не вірить і її бабуся, пані Віра:
"Я ж її ростила цю дитину, вона ж дуже добре, вміла, останнє віддасть. Вона, як хтось плаче, прийде обніме, поцілує. Я знаю, що вона така дитина, що нічого б не зробила. Я хочу справедливість, аби очистити дитині ім’я".
За словами юриста пані Марії Богдана Якубова, нині працюють над визнанням матері Катерини потерпілою стороною, аби вона могла ініціювати повторну судово-медичну експертизу:
"Ми маємо розуміти, що є й інші склади правопорушення, наприклад, доведення до самогубства за статтею 120 Кримінального кодексу України. Ми хочемо уникнути формалізму, що повидавали там аркуші, прописали про те, що все було добре, була в гарному настрої, не виявляла жодних скарг тощо. Уникнути оцієї фікції для того, щоб ми бачили, що дійсно особовий склад ЗСУ отримує фахову, нормальну психологічну підтримку".
У відповідь на наш запит в Головному управлінні Нацполіції Дніпропетровської області, повідомили:
"Нині триває досудове розслідування за фактом смерті Кандиболоцької Катерини у кримінальному провадженні за частиною першою статті 115 з відміткою «самогубство». Під час проведення досудового розслідування, розглядає всі можливі версії вчинення кримінального правопорушення".
Аби отримати коментар від військової частини, де проходила службу Катерина, ми надіслали поштою запит. Про відповідь повідомимо, як тільки її отримаємо.
Нині ж пані Марія щодень приходить до Алеї Слави в рідному селі. А ще сподівається, що одного дня вийде поховати доньку та приходити до неї на могилу.
