Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що проєкт угоди про мир та міждержавні відносини з Азербайджаном узгоджений, а переговори — завершено. За його словами Єреван готовий підписати із Баку цей документ.
Про це очільник вірменського уряду повідомив у Facebook.
За його словами, Азербайджан висуває дві умови для підписання угоди. Перше – розпуск структур Мінської групиГрупа країн-членів ОБСЄ, яка очолює пошук шляхів мирного врегулювання у конфлікті між Вірменією та Азербайджаном через регіон Нагірний Карабах. Співголовами Мінської групи є РФ, США та Франція. Крім них туди входять Білорусь, Німеччина, Італія, Туреччина, Фінляндія та Швеція, а також Азербайджан та Вірменія. ОБСЄОрганізація з безпеки і співробітництва в Європі.. Прем'єр зазначив, що це питання є "зрозумілими" для Вірменії, якщо конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається завершеним.
"Проте Мінська група ОБСЄ, принаймні де-факто, має ширший контекст, і ми хочемо бути впевнені, що Азербайджан не розглядає розпуск Мінської групи як крок до закриття вірмено-азербайджанського конфлікту на території Азербайджану та перенесення його на суверенну територію Республіки Вірменія", — заявив Пашинян.
Вірменський прем'єр офіційно запропонував Баку підписати мирну угоду та спільну заяву про розпуск Мінської групи одночасно — в одному місці та в один час.
Другою перешкодою, як стверджує Пашинян, є твердження Баку про наявність територіальних претензій у Конституції Вірменії. Він заявив, що тільки Конституційний суд Вірменії може офіційно інтерпретувати основний закон країни. На його думку, це означає, що Вірменія визнає територіальну цілісність Азербайджану у межах кордонів колишньої Радянської Азербайджанської РСР.
Пашинян наголосив, що, попри наявність "аналогічних претензій" у Конституції Азербайджану, Єреван не використовує це як привід для відмови від підписання угоди, оскільки проєкт договору містить формулювання про відсутність взаємних територіальних претензій.
Крім цього прем'єр Вірменії вчергове підтвердив прихильність до "мирного порядку денного", а також звинуватив Азербайджан у пропаганді війни та регулярних порушеннях режиму припинення вогню.
За його словами, вірменська армія отримала чіткий наказ не порушувати перемир'я і Вірменія готова спільно розслідувати всі інциденти на кордоні. У цьому контексті він запропонував Баку створити спільний механізм розслідування подібних випадків.
На закінчення прем'єр наголосив, що війні немає виправдання, і закликав усі сторони відмовитися від провокаційних заяв.
13 березня азербайджанський міністр закордонних справ Джейхун Байрамов заявляв, що Баку та Єреван завершили переговори щодо погодження тексту мирної угоди між обома країнами, але казав, що Вірменія має внести поправки до своєї Конституції, в якій досі містяться територіальні претензії до Азербайджану. Також Баку вимагало офіційного скасування Мінської групи та пов'язаних з нею структур ОБСЄ.
Тоді у МЗС Вірменії підтвердили факт узгодження проєкту угоди "Про встановлення миру та міждержавних відносин між Республікою Вірменія та Азербайджанською Республікою" та завершення переговорів щодо її погодження.
Як повідомляє Armenpress, під час брифінгу 16 квітня Пашинян заявив журналістам, що у тексті нової Конституції Вірменії не повинно бути посилань на Декларацію про незалежність, проте додав, що рішення – за народом.
Пашинян раніше заявляв про необхідність ухвалення нової Конституції. Вірменська міністерка юстиції Србуї Галян згодом заявила, що текст нової Конституції має бути готовим до парламентських виборів 2026 року.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через регіон Нагірний Карабах розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок конфлікту, за різними даними, загинуло понад 30 000 людей. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами все ж досягнуте, його періодично порушували.
У вересні 2023 року Азербайджан оголосив "антитерористичну операцію" у Нагірному Карабасі, унаслідок чого повернув регіон під свій контроль. Тоді до Вірменії прибули понад 50 тисяч біженців з цього регіону.
28 січня 2024 року Вірменія запропонувала Азербайджану підписати пакт про ненапад, якщо процес укладання мирного договору буде довгим.
Єреван пропонує провести демаркацію кордонів за останніми радянськими картами 1975 року, але Баку проти, пояснюючи це тим, що в 1970-х історичні землі Азербайджану були передані Вірменії. Нині переговори тривають.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у вересні 2024 року заявляв, що країна погодила з Азербайджаном 13 пунктів мирного договору, ще два пункти погоджено частково.
