19 березня у Туреччині затримали опозиційного мера Стамбула Екрема Імамоглу. В країні — протести, люди повідомляють про обмеження роботи соцмереж, правоохоронці затримують авторів "провокаційних" дописів. Хто такий Імамоглу, чому його пов’язують з "Робітничою партією Курдистану", та чого вимагають мітингарі — розповідає Суспільне.
Хто такий Імамоглу
54-річний Екрем Імамоглу — представник опозиційної "Республіканської народної партії" — з 2019 року обіймає посаду мера Стамбула. Шість років тому йому на виборах програв Біналі Йилдирим, кандидат від політсили Ердогана — "Партії справедливості та розвитку".
19 березня Імамоглу затримали. Загалом МВС видало ордери на арешт 106 людей, серед яких, крім міського голови, бізнесмени, журналісти і співробітники муніципалітету в Стамбулі. Це сталося лише за кілька днівЗбори заплановані на неділю, 23 березня до того, як партія Імамоглу планувала висунути його як кандидата в президенти (вибори в Туреччині мають пройти у 2028-му). Понад те, 18 березня Стамбульський університет анулював його диплом бакалавра, який, за турецькими законами, необхідний для участі у виборах.
Арешт Імамоглу засудили турецька опозиція та європейські чиновники. Доповідач Європарламенту з питань відносин між ЄС і Туреччиною Начо Санчес Амор сказав, що Туреччина "на швидкості рухається до повністю авторитарної держави". Єврокомісія найближчими днями має розглянути події в Стамбулі як "політичну кризу". Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) закликало негайно випустити Імамоглу.
Низка політиків — і, власне, протестувальники, що ввечері 19 березня вийшли на вулиці Стамбула, — стверджують, що звинувачення проти мера є політично мотивованими, бо Імамоглу хочуть усунути з президентських перегонів, щоб він не конкурував з кандидатом від ЕрдоганаРаніше Ердоган заявляв, що більше не збирається балотуватися на президентський пост. Він очолює країну з 2014 року.
Як турецька влада пояснює затримання Імамоглу
Міністр юстиції Туреччини Їлмаз Тулч заявив, що команду Імамоглу підозрюють у незаконній фінансовій діяльності та підтримці терористичних організацій. Йдеться про "Робітничу партію Курдистану" (РПК). Офіс головного прокурора Стамбула каже, Імамоглу допомагав їй "беручи участь у заходах міського консенсусу"Міський консенсус" — це угода між партією Імамоглу та прокурдською "Партією свободи і демократії народів", що вони підтримуватимуть одного й того ж кандидата в кількох районах Стамбула на муніципальних виборах, метою яких було підвищення ефективності діяльності терористичної організації в мегаполісах".
Імамоглу та його помічників також звинувачують у вимаганні хабарів і використанні дочірніх підприємств Стамбульського муніципалітету для фінансової вигоди.
А ще прокуратура Стамбула заявила, що Туреччина наклала арешт на будівельну компанію, співвласником якої є Імамоглу, та передала її у державну власність.
Що таке "Робітнича партія Курдистану"
Це курдська організація, заснована 1978 року. З 1984-го вона домагається політичної автономії у складі Туреччини. Курди є другим за чисельністю народом країни (15 млн, приблизно 20% від усього населення держави), живуть переважно на сході країни. Туреччина, ЄС та США вважають РПК терористичною організацією.
Її бійці вдавалися до збройної боротьби в сільській місцевості та до підриву інфраструктури в містах. Зокрема, у 2018-му атакували турецьку військову базу, у 2024 році здійснили теракт проти оборонно-промислової компанії Turkish Aerospace Industries.
27 лютого 2025 року лідер РПК Абдулла Оджалан, який перебуває в довічному ув’язненні, закликав бойовиків скласти зброю. Партія оголосила про перемир’я з Туреччиною з 1 березня. Також РПК сподівалась, що влада країни звільнить Оджалана, аби той очолив процес роззброєння.
Окрім заяв влади, поки немає доказів, які б доводили зв’язок Екрема Імамоглу з РПК.
Яка підтримка Імамоглу
У січні цього року турецький Інститут дослідження суспільства виявив, що Імамоглу був би на третьому місці в президентських перегонах. Якщо Ердоган братиме участь, то за нього проголосують 34,2% турків, якщо замість нього буде Сельчук Байрактар (керівник технологічної компанії Baykar, зять Ердогана), то майже стільки проголосують за нього (34,3%). А на другому місці, згідно з цим опитуванням, мер Анкари Мансур Яваш. Також 62,9% респондентів відповіли, що країною керують "погано" або "дуже погано".
Пізніше, в лютому 2025-го, Центр досліджень соціального впливу теж провів опитування щодо потенційних кандидатів. Воно показало, що Імамоглу виграв би в Ердогана (57,2% проти 42,8%) в другому турі президентських виборів.
До того ж на місцевих виборах у Туреччині у 2024 році партія Ердогана вперше за 20 років програла, а найбільше голосів отримала саме політична сила Імамоглу: 37,7%, що на 8% більше, ніж у 2019-му.
"Якщо я на сто відсотків впевнений, що Екрем Імамоглу переможе Ердогана, то Ердоган впевнений на тисячу. Ось чому все це зробили", — вважає Озель, очільник партії Імамоглу.
Політичні та економічні наслідки для Туреччини
20 березня під час засідання Великих національних зборів Туреччини (парламенту) сталась сутичка між "Партією справедливості та розвитку" та "Республіканською народною партією". Турецькі політики у розмові з Financial Times зауважують, що арешт Імамоглу — це поворотний момент для авторитарного режиму Ердогана. Про це ж каже й частина бізнесменів. До арешту Імамоглу інфляція в країні зменшувалась, але тоді турецька ліра різко впала відносно долара.
Економісти у виданні Capital Economics зазначають, що арешт Імамоглу — це показник, що "в мисленні Ердогана починають домінувати політичні, а не економічні міркування".
Науковець Ґаліп Далай з Chatham HouseНеурядова організація, об'єднання політологів сказав, що арешт Імамоглу також може негативно позначитися на зв’язках Туреччини з Європою, які щойно зміцнішали у сфері оборони та безпеки й мали б бути стартом для ширших відносин.
Вимоги протестувальників
Тисячі людей ввечері 19 березня зібралися біля головної будівлі поліції Стамбула, мерії та штаб-квартири партії Імамоглу. Вони називають арешт мера незаконним і безпідставним, вимагають його звільнити, припинити репресії та провести демократичні реформи.
Влада на 4 дні заборонила демонстрації, перекрила кілька доріг Стамбула та намагається розігнати протестувальників. Також в країні обмежили доступ до деяких соціальних мереж: X, YouTube, Instagram і TikTok — керівник МВС Алі Єрлікая заявив, що правоохоронці виявили в них 261 підозрілий акаунт. Reuters пише, що 19 березня затримали 37 людей, звинувачених у "провокаційних" постах.
Імамоглу після затримання поговорив з адвокатами. Його ще не допитували. Політик закликав мітингарів опиратися "всьому злу". Партійців Ердогана він попросив не мовчати, адже події останніх днів "вийшли за межі наших партій і політичних ідеалів". А представників судової влади мер Стамбула закликав "вжити заходів проти жменьки колег, які зруйнували турецьку судову систему".
Станом на 20 березня протести в Стамбулі продовжуються.