Перейти до основного змісту

"Не перший напад": чим відомий активіст Дем’ян Ганул, якого застрелили в Одесі

Одеський громадський діяч Дем'ян Ганул. Одеський громадський діяч Дем'ян Ганул. Фото: Дем'ян Ганул

14 березня в Одесі вбили громадського діяча Дем’яна Ганула. Підозрюваного затримали, глава МВС Ігор Клименко взяв розслідування під особистий контроль. Дем’ян — учасник Революції гідності, брав участь у протистояннях із проросійськими силами 2 травня 2014 року біля одеського Будинку профспілок. Що ще про нього відомо та як коментують вбивство його знайомі, медійники, політики — в матеріалі Суспільного.

Дем’яна Ганула застрелили близько 10:30 на вулиці біля обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України. Правоохоронці відкрили справу — умисне вбивство, вчинене на замовлення. Підозрюваного затримали за декілька годин.

Чим займався Дем’ян Ганул як активіст

Він, як і його батько Вадим, був учасником Революції гідності, пізніше очолював силовий блок київського "Правого сектора". 2 травня 2014 року брав участь у сутичках з проросійськими силами на Куликовому полі біля Будинку профспілок в Одесі, в якому виникла пожежа. Того дня загинули 48 людей, травмувалися понад 200.

Як розповідає журналістка "Української правди" Тетяна Даниленко, Демʼян був одеським націоналістом, громадським діячем, волонтером, зоо-Боровся проти відстрілу лисиць в області; проти продажу хутряного одягу та екозахисником. Заснував і керував ГО "Вуличний фронт"Як ідеться на сторінці ГО, це громадська ініціатива націоналістів Одеси.

Як активіст він виступав, зокрема, проти намірів міського голови Одеси Геннадія Труханова забудувати міське узбережжя, у 2017-му боровся проти забудови "Літнього Театру" в Одесі. Тоді проти нього порушили кримінальну справу за організацію масових заворушень, але згодом закрили через відсутність доказів. Ганул називав її сфабрикованою.

У 2020 році він балотувався до Одеської міської ради від партії "Національний корпус", але програв.

До повномасштабного вторгнення Дем’ян зокрема брав участь в одеській організації "ЗупиниЛося"Мета проєкту — розширювати дотримання правил дорожнього руху, а вже під час великої війни на сторінці ініціативи запустив відеовипуски про захист української мови.

Ганул мав інвалідність — протез замість ока, — але просився служити, кажуть його знайомі. Також впродовж повномасштабної війни волонтерив на деокупованих територіях (Херсонщина, Миколаївщина), збирав гроші на ЗСУ.

У липні 2024-го Дем’ян Ганул опублікував відео, на якому одеський фітнес-тренер облаяв військового та побажав смерті всім українським захисникам. Згодом Ганул поширив і фото цього тренера з розбитим носом та повідомив, що його забрали в ТЦК. За місяць в інтернеті зʼявилося ще одне відео з тим самим фітнес-тренером — він, у лісі, привʼязаний до дерева. Ганул заперечив причетність до цього та прокоментував відео: "Я його (фітнес-тренера) провів до авто співробітників ТЦК у присутності поліцейських, він вдало сів і поїхав оновлювати дані. Я його більше не бачив. Відео, яке зараз шириться, максимально тупе за змістом і формою виконання".

Попередні погрози та напади на Дем’яна Ганула

У листопаді 2020 року автівку Ганула побили битами та підпалили. Він заявляв про погрози вбивством, тому задля безпеки переїхав в Київ. Вважав, що знищення авто організувала приватна охоронна фірма "Зевс", щоб помститися Ганулу за участь у протестах проти однієї з одеських забудов. У фірмі спростували свою причетність.

3 травня 2023 року Ганул повідомив, що на нього скоїли замовний напад і виставив в соцмережі своє фото зі скривавленим обличчям. Він писав, що до нього перед бійкою під’їхали люди, які представилися військовими та попросили допомогу на фронт. Дем’ян висловив припущення, що напад організував Олександр Подобєдов — його ж причетним до нападу на себе 24 травня 2018-го вважає і активіст Сергій Стерненко.

9 серпня 2024 року у своєму телеграм-каналі Ганул заявив, що його особисті дані та дані його близьких зʼявилися на російських інформаційних ресурсах, де нібито виставили суму "нагороди" за нього від $5000 до $10 000. Крім того, він писав про погрози щодо себе та родини і просив у СБУ та поліції про захист. Правоохоронці тоді відкрили кримінальне провадження за статтею “погроза вбивством”.

Басманний суд Москви у квітні 2024-го заочно арештував Дем’яна за пошкодження пам’ятників військової слави РФ та напад на осіб, "що перебувають під міжнародним захистом". У Росії Ганула вважають співорганізатором підпалу одеського Будинку профспілок.

Які реакції активістів, журналістів, знайомих

Як розповідає журналіст ВВС Дмитро Власов, Ганул просував знесення пам’ятників діячам Російської імперії, а ще колись писав листа до генсека НАТО, щоб передати свою ділянку землі в Кіровоградській області під базу Альянсу.

Активіст та військовий, голова Одеського відділу партії "ДемАльянс" Юрій Дяченко згадує, що Дем’ян був небайдужою людиною, яка "дійсно робила Одесу українською", а значна частина питань, які він порушував — це загальні громадські питання в місті.

Адвокат Артем Карташов пише, що Дем’ян загинув неподалік місця, де у 2009 році вбили Максима ЧайкуОдеський студент, активіст громадського руху “Слава і честь”, організував перший в Одесі марш на честь дня народження головнокомандувача УПА — Романа Шухевича. Вбитий 17 квітня 2009 року в бійці з рухом "Антифашистское действие". "Демʼян був однаково незручним як для зовнішнього ворога — РФ, так і для внутрішнього — звичайного одеського корупціонера чи колабораціоніста, тому найкращою відзнакою заслуг Демʼяна буде швидке та повне розслідування Нацполіцією цього зухвалого злочину", — додав юрист.

До правосуддя закликав і нардеп Верховної ради України, військовий Роман Лозинський. Він вважає, що за злочином стоїть російська агентура.

На смерть активіста зі співчуттями відреагували також нардепка Соломія Бобровська, журналістка Яніна Соколова, депутатка Одеської районної ради Валентина Шульц. Директорка представництва Business Woman в Канаді Надія Яшан назвала загиблого "одеською Іриною Фаріон".

Низка користувачів провели паралель загибелі Ганула 14 березня та тим, що Європейський суд з прав людини напередодні, 13 березня, ухвалив рішення у справі "Вʼячеславова та інші проти України", яке стосується подій 2 травня 2014 року в Одесі. Суд визнав, що українська держава порушила низку статей Європейської конвенції з прав людини та має заплатити компенсацію родинам загиблих. Зокрема, в тексті ухвали ідеться, що поліція не реагувала на те, що проросійські активісти почали стріляти, що правоохоронців на місці подій загалом бракувало, що вони "не виконали свого обов’язку зупинити насильство" та не відреагували, навіть коли застрелили першу жертву — євромайданівця Ігоря Іванова.

Президент Зеленський доручив керівництву МВС, СБУ та Офісу генпрокурора залучити "всі необхідні сили й засоби для того, щоб встановити всі факти" вбивства Ганула.

Топ дня
Вибір редакції