Україна після зустрічі з американською делегацією в Саудівській Аравії пристала на пропозицію США про повне припинення вогню з РФ на 30 днів. Вашингтон одразу ж поновив військову допомогу та обмін розвідданими з Києвом. Трамп за підсумками зустрічі в Джидді збирається поговорити з Путіним "вже цього тижня". Як тепер поведеться Росія? Суспільне зібрало огляд іноземних медіа.
Німецький Tagesspiegel зібрав реакції на зустріч української та американської делегацій від російських "військових" блогерів та депутатів. Видання робить висновок: "Очевидно, вони хочуть, щоб загарбницька війна Володимира Путіна продовжувалася".
Але офіційно Кремль ще не відповів на пропозицію припинення вогню, тому Tagesspiegel називає головним запитанням, чи погодиться врешті на нього Росія. Та й інші питання лишаються без відповідей: коли саме має розпочатися припинення вогню? Що потрібно для цього підготувати, хто його контролюватиме і що буде далі?
Польський журналіст-міжнародник Руслан Шошин у колонці для Rzeczpospolita пише, що пропозиції, до яких дійшли на зустрічі України та США, показують, що Київ вирішив за всяку ціну зберегти відносини з Вашингтоном після нещодавньої суперечки Трампа і Зеленського в Білому домі. Перед Кремлем же тепер постане складний вибір: з одного боку, відмовитися від припинення вогню — це втратити перезавантаження відносин зі США. З іншого боку, погодитися на нього — це зупинити наступ, зокрема й в Курській області.
Оглядач британського The Guardian Рафаель Бер пише: "Зрада США щодо України є репетицією більшої угоди з Москвою та нападом на континентальну солідарність". За його словами, і команда Трампа, і керівництво Росії критикують Європу, бо для Путіна вона — частина західної експансії після Холодної війни, яка вивела Росію з її сфери впливу, а для Трампа — союз, що начебто позбавляє американців прибутку. Також президент США, як пише кореспондент, ставиться "вороже" до України, бо вважає, нібито Зеленський виманював американські гроші в його попередника Байдена.
"Ці дріб'язкові упередження досить сильні, щоб впливати на зовнішню політику США у дружньому до Кремля напрямку. Путіну є з чим працювати", — зауважує Бер.
За підсумками перемовин може статися так, припускає оглядач, що Вашингтон отримає доступ до українських мінеральних ресурсів, а Росія залишить контроль над значною територією України та поновить зі Штатами дипломатичні й комерційні зв’язки. На думку Бера, це додало б Москві сміливості порушувати суверенітет інших країн.
Науковиця Інституту зовнішньої політики Сінікукка Саарі висловила фінському Yle думку, що Росія навряд чи відразу прийме пропозицію про припинення вогню. Перед цим вона намагатиметься повернути контроль над окупованою частиною Курської області. За словами Саарі, Штати мають менше важелів впливу на Росію, ніж на Україну, тож Київ практично змушений погоджуватися на умови, які диктує США.
Директорка Естонського міжнародного центру оборонних досліджень Крісті Райк натомість вважає, що Росія прагне просунути в угоду додаткові вигідні для неї умови, бо в неї нема причин поспішати її укласти. На думку Райк, РФ зрештою погодиться на припинення вогню, а тоді намагатиметься порушити перемир’я і звинуватити в цьому Україну як було й раніше.
Співробітниця норвезького Інституту оборонних досліджень Карен-Анна Егген у коментарі NRK каже подібну думку до слів Райк: Росія спробує проштовхнути всі їй необхідні пункти угоди про припинення вогню, наприклад, що жодні європейські сили не повинні залучатися до підтримки домовленостей.
В іспанській El País відзначають "відлигу" у відносинах України та США, але сумніваються, чи тиснутиме тепер Трамп на Путіна так само як раніше на українську владу. "Вашингтон поки лише позірно виступає посередником між Москвою та Києвом. Схема переговорів відверто схилена на користь Росії", — пише видання.
Також в статті йдеться, що українська делегація прибула до Джидди "у найгірших можливих умовах", тобто під максимальним тиском і з максимальною обережністю у заявах, щоб знов не викликати гнів Трампа і зберегти можливість порозуміння з Білим домом.
Bloomberg пише, що план угоди про перемир’я на 30 днів не передбачає заявлених раніше Росією вимог. Путін ще в грудні на щорічній пресконференції казав, що Москві потрібне не перемир'я, а довгостроковий мир з гарантіями для РФ. Також Bloomberg цитує західних чиновників з питань безпеки — вони вважають, що Путін навмисно висунув максималістські вимоги, оскільки знає, що вони неприйнятні для України і Європи, тож перемирʼя не буде, а Росія натомість готова продовжувати війну.
У статті Foreign Affairs ідеться, що мирне врегулювання в Україні може стати можливістю змінити порядок у світі. FA проводить паралелі з попередніми війнами в Європі: після поразки Наполеона Бонапарта європейські лідери домовилися про нові територіальні кордони, після Першої світової — склали плани створення Ліги Націй, після Другої світової засновали ООН.
"Переговори щодо припинення війни можуть не привести до створення нового глобального органу безпеки, але цілком можуть визначити майбутнє міжнародної співпраці", — пише редакція та додає: якщо таки вдасться укласти угоду про мир в Україні (з гарантіями безпеки для Києва), це могло б стати за основу розв’язання конфліктів в Африці, Азії та на Близькому Сході, а також шляхом для створення нового механізму світової безпеки.
Перешкодою для миру є те, що ні Росія, ні Україна не погоджуються на поступки. Кремль наполягає на тому, що в Києві нелегітимна влада, що наміри України вступити в НАТО — небезпечні для РФ, і взагалі Москва підважує право України на суверенність. Тож "жодне посередництво чи зовнішній тиск не можуть їх примирити".
У висновках видання ідеться, що тут можуть допомогти країни Європи та Азії. Якщо вони зможуть надати ефективні гарантії для припинення вогню, то покажуть, що багатосторонній міжнародний порядок може функціонувати й навіть без нагляду США.