Президент Ірану Масуд Пезешкіян відповів на заклик президента США Дональда Трампа до нових ядерних переговорів, у яких Трамп попередив про можливі військові дії у разі відмови Тегерана.
Про це пише Mehr News Agency.
"Для нас неприйнятно, щоб вони (США) віддавали накази і погрожували. Я навіть не буду з вами вести переговори. Робіть, що завгодно", — заявив президент Ірану.
Відповідаючи на заклик Трампа, Пезешкіян також заявив, що йому "має бути соромно за те, що він нещодавно зробив з президентом України Зеленським", натякаючи на нещодавню суперечку між українським президентом та Трампом в Білому домі.
Напередодні очільник іранського МЗС Аббас Арагчі заявив, що Тегеран готовий вести переговори з Вашингтоном лише у разі, якщо там будуть із повагою ставитись до його країни.
У лютому агентство Reuters із посиланням на неназваного американського посадовця повідомляло, що президент США Дональд Трамп планує відновити свою кампанію "максимального тиску" на Іран, щоб зупинити Тегеран від отримання ядерної зброї та звести до нуля експорт нафти.
На початку березня агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомляло, що РФ погодилася допомагати адміністрації Трампа у веденні переговорів з Іраном щодо його ядерної програми та підтримки регіональних антиамериканських угрупувань.
8 березня верховний лідер Ірану Алі Хаменеї на зустрічі з високопоставленими іранськими чиновниками заявив, що країна не буде взаємодіяти з тими іноземними урядами, які нібито тиснуть на Тегеран та висувають власні очікування з примусом.
Що відомо про санкції проти Ірану та ядерну угоду
Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції та співпрацю з морським флотом Ірану.
Санкції були запроваджені США після ісламської революції 1979 року в Ірані та розширені у 1995 році переліком фірм, контрольованих іранським урядом. У 2006 році Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою припинити програму зі збагачення урану.
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Велика Британія підписали Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми (СВПД), так звану ядерну угоду. Її мета запобігти створенню Тегераном ядерної зброї.
17 січня 2016 року США та ЄС заявили про зняття санкцій з Ірану і розблокування близько 100 млрд доларів в міжнародних та закордонних фінустановах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів.
У 2018 році за президента Трампа США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди і знову запровадили масштабні санкції проти Тегерана.
Переговори про повернення дотримання умов ядерної угоди розпочалися в столиці Австрії у квітні 2020 року, але зайшли у глухий кут після обрання президентом Ірану у 2021 році прихильника жорсткої лінії у відносинах із Заходом Ібрагіма Раїсі. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану рівнів, що перевищують узгоджені в ядерній угоді.
У червні 2021-го МАГАТЕ повідомляла, що Іран накопичив та зберігає у 16 разів більше збагаченого урану, ніж це передбачається ядерною угодою 2015 року.
27 вересня 2021 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет пригрозив Ірану наслідками через подальше розгортання ядерної програми.
Організація атомної енергії Ірану (ОАЕІ) 1 серпня 2022 року запустила кілька сотень центрифуг для збагачення урану.
28 серпня 2024 року верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив уряду країни, що готовий відновити переговори зі США щодо питання іранської ядерної програми, оскільки "нічого не заважає" спілкуванню з "ворогом".
23 серпня міністр закордонних справ країни Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий розпочати ядерні перемовини на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, якщо "інші сторони виявлять бажання".