Короткометражка про українських жінок позмагається за відбір на "Оскар"

Голос Америки

Короткометражний фільм під назвою "Анна" потрапив до основної конкурсної програми Каннського фестивалю, став переможцем Британського фестивалю незалежного кіно і буде змагатися за відбір на премію "Оскар".

Як розповів у інтерв'ю "Голосу Америки" ізраїльський режисер Декель Беренсон, фільм порушує контроверсійну тему сексуального туризму американців в Україну. Ідея цього сценарію спала йому на думку після його подорожі в Україну у 2012 році.

"Я відвідав Україну, подорожуючи Європою. Жив там місяць, був у Києві, в Криму, провів тиждень в Одесі. Там я вперше почув про ці вечірки. Те, як ці компанії, що організовували вечірки, певним чином використовують жінок. Вони також використовують чоловіків, продаючи їм мрію приїхати в Україну й зустріти прекрасну молоду жінку, яка поїде з ними до США і буде готувати їм, робити масаж ніг і так далі", – розповів Беренсон.

Однак про подорож до України та вечірки Декель згадав лише у 2018 році, коли шукав теми для короткометражок. Тож він вирішив повернутись в Україну, щоб розпочати роботу над фільмом.

Короткометражка розповідає про одиноку мати Анну, яка виховує 16-річну доньку. Вона живе у маленькому індустріальному містечку на Донбасі, працює на м'ясопереробному комбінаті. Одного дня жінка вирішує змінити своє життя і пішла на вечірку з американськими чоловіками.

Головною героїнею режисер зробив мешканку Донбасу, щоб загострити соціальну проблематику. Цю роль зіграла українка Світлана Барандич, яка раніше отримала шість нагород в номінації "Найкраща акторка" на європейських та американських кінофестивалях. Акторка розповіла, що за іронією долі, ще в 90-х потрапила на схожу вечірку з американцями, які шукали українську наречену.

"У мене була подружка Катруся, яка дуже добре знає англійську, на відміну від мене. І вона каже: "Я хочу тебе повести на цю зустріч, щоб більше ти ніколи не хотіла на такі зустрічі потрапити. Ми каву собі замовили, і там такий, знаєте, коридор, що можна було з "гальорки" за всім цим спостерігати, то ми це робили. Наприклад, іде старий дідо, але він, знаєте, молодиться. Такий собі ловелас італійського пошиву, і дивиться на жіночок десь мого віку, які прийшли в бархаті, з брильянтами, щоб показати себе. А він іде повз них, дивиться на них, посміхається і каже: "Ну що, курки общипані, ви думаєте вас хтось до Америки забере?"", – пригадує Світлана Барандич.

Вона зізналася, що виконати роль матері-одиначки їй допомогли особисті обставини, оскільки живе в трикімнатній квартирі разом з сином, сестрою та її дітками.

Зазначається, що стрічка створена за спільного виробництва України, Ізраїлю та Великої Британії, а вся творча команда, що працювала над фільмом, – українці. Зйомки проводилися у Кривому Розі. Творці фільму розраховують потрапити до списку номінантів на премію "Оскар".

Що відомо

Читайте також

Питання віддчуттів та образності. Як дивитися фільми Сергія Параджанова

Нове українське кіно: 10 найочікуваніших фільмів 2021 року

Соціальна дистанція і вакцина від кризи. Що трапилося з кіно у 2020 році