Пропоноване вливання 150 мільярдів євро в оборонну промисловість Європейського Союзу стало новою гарячою точкою в давній суперечці між Францією й Німеччиною щодо програми "переозброєння" континенту й того, чи повинна вона охоплювати країни, які не входять до ЄС.
Про це пише Financial Times.
Минулого тижня Європейська комісія запропонувала зібрати 150 млрд євро, які будуть позичені країнам для збільшення їхнього військового виробництва.
Хоча широка ідея отримала одностайну політичну підтримку, деталі все ще опрацьовуються, зокрема, триває активне лобіювання питання про те, чи можуть ці кошти бути витрачені на озброєння, вироблене за межами ЄС.
Під час саміту ЄС у четвер, 6 березня, кілька лідерів, в тому числі канцлер Німеччини Олаф Шольц, заявили, що ініціатива має бути відкритою для партнерів, які не є членами ЄС.
"Для нас дуже важливо, щоб проєкти, які можуть бути підтримані в межах цієї ініціативи, були відкриті для країн, які не є членами Євросоюзу, але тісно співпрацюють із ним, таких як Велика Британія, Норвегія, Швейцарія або Туреччина", — сказав Шольц.
Проте президент Франції Еммануель Макрон, який тривалий час підтримує розширення європейської автономії та стимулювання внутрішнього промислового виробництва, сказав, що "витрати не повинні спрямовуватися на нові готові комплекти, які знову ж таки не є європейськими".
Щодо прогалин у критично важливих для Європи можливостях, включаючи ППО, удари на великі відстані й розвідку тощо, то за словами Макрона "метод полягає в тому, щоб визначити найкращих бізнесменів і підприємства, які є у нас".
Макрон також сказав, що кожній країні-члену ЄС буде запропоновано "переглянути замовлення, щоб зрозуміти, чи можуть європейські замовлення бути пріоритетними".
Брюссельські дипломати занепокоєні, що ініціатива вартістю 150 млрд євро буде зірвана через той самий аргумент, який вже більше як рік затримує укладення угоди про Європейську програму оборонної промисловості — фонд із бюджетом 1,5 млрд євро з грантами на оборону.
Зусилля з реалізації ініціативи зупинилися цієї зими після того, як Париж почав вимагати обмежити частку коштів, яка може бути витрачена на компоненти з-поза меж ЄС, і заборонити продукцію із захистом інтелектуальної власності з третіх країн.
Високопосадовців Єврокомісії, яким доручено підготувати детальну пропозицію протягом наступних десяти днів, закликали тісно співпрацювати з Парижем, Берліном та іншими столицями ЄС, аби переконатися, що ініціатива не буде заблокована, коли її винесуть на затвердження.
"Над цим потрібно ще багато працювати. Тиждень тому його (проєкту, — ред.) ще не існувало, а зараз він має бути готовий менш ніж за два тижні. Доведеться шукати компроміси", — сказав один із чиновників ЄС.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що кредити, які будуть спрямовані на сім ключових напрямків, включаючи протиповітряну і протиракетну оборону, артилерію і безпілотники, "допоможуть країнам-членам об'єднати попит і купувати разом”, а також забезпечити "негайне надання військового обладнання для України".
На уряд Польщі, який наразі головує в ЄС на ротаційній основі, і якому доручено головувати на міністерських зустрічах Союзу, чинитиметься тиск з метою якнайшвидшого укладення угоди. Ініціатива може бути схвалена більшістю з 27 країн ЄС, але участь Франції вважається важливою.
"Ми перебуваємо на етапі, коли це потрібно вирішити заради швидкості, а не досконалості. Але якщо було складно проштовхнути 1,5 млрд євро через заперечення Франції, то як ми повинні зробити це зі 150 млрд євро?", — сказав дипломат ЄС, який брав участь у переговорах.
6 березня, лідери європейських країн за підсумками засідання Європейської ради в Брюсселі підтримали ініціативу щодо зміцнення оборони ЄС, зокрема план переозброєння, запропонований Єврокомісією.
