"Тариф — це найкрасивіше слово в словнику", — говорив президент США Дональд Трамп. За менш ніж два тижні роботи на посаді, він наклав тарифи на імпорт товарів із Канади, Китаю і Мексики, та заявив, що те саме планує зробити й з продукцією ЄС. Які наслідки це матиме для цих країн і США — у матеріалі Суспільного.
Які тарифи запровадив Трамп
По-перше, йдеться про тарифи на імпорт з Канади, Мексики та Китаю. Товари з Канади та Мексики обкладатимуться 25% митом, а з Китаю — 10%. Виняток Білий дім зробив для канадських енергоносіїв. На них діятиме мито у 10% замість 25%. Також Трамп заявив, що “скоро” США накладуть мита й на товари з ЄС. У своєму рішенні він посилається на Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), який дозволяє президенту країни контролювати імпорт для захисту безпеки чи економіки США.
У випадку Канади, Мексики та Китаю, США пояснюють своє рішення, по-перше, боротьбою з нелегальною імміграцією та наркоторгівлею. Раніше Трамп звинувачував Китай у тому, що той начебто постачає фентаніл через Мексику і Канаду, що, за словами президента США, зробило багатьох американців наркозалежними.
По-друге, Трамп запевняє, що умови торгівлі, що склалися між США та цими країнами (як і з "багатьма іншими") не "чесні", що Канада, Мексика та Китай "продовжують десятиліттями обкрадати Америку", але тепер "ці дні закінчилися". Щоб уникнути тарифів президент Сполучених Штатів запропонував цим країнам перенести виробництва в США.
Деякі економісти розкритикували це рішення Вашингтона. "США перейшли Рубікон. Попередні тарифи, як правило, були відповіддю на шкідливий вплив певних недобросовісних торгівельних практик, надмірного імпорту чи проблеми з платіжним балансом. Використання надзвичайних повноважень для запровадження тарифів у відповідь на такі не пов'язані між собою речі, як наркотики та імміграція, створює підґрунтя для подальшого тарифування у відповідь на будь-яку кількість інших неторгівельних пріоритетів", — вважає науковий співробітник The Atlantic Council Деніел Маллані.
Яка реакція Китаю
2 лютого Міністерство торгівлі Китаю заявило, що китайський уряд подасть скаргу до Світової організації торгівлі, а також здійснить контрзаходи для "захисту власних прав та інтересів". Проте Пекін поки не пояснив, що саме він буде робити.
"Китай сподівається, що американська сторона об'єктивно і раціонально розвʼяже власну проблему з фентанілом та інші питання, замість того, щоб на кожному кроці погрожувати тарифами", — йдеться у повідомленні китайського відомства.
Ще під час передвиборчої кампанії Трамп заявляв, що збирається впровадити "більш як 60%" тарифу на товари з КНР. В аналітичному центрі Brookings вважають, що ставка 10% врешті викликала "приглушене зітхання полегшення" у Пекіні.
Причину такого помʼякшення економіст Джош Ліпський в коментарі The Atlantic Council пояснив обʼємом експорту КНР в США: "Мексика і Канада залежать від США набагато більше, ніж Сполучені Штати від них. Китай — це інша історія, там лише 15% експорту припадає на Сполучені Штати".
Аналітики припускають, найімовірніше Китай відреагує на мита девальвацією юаня. Китайські товари автоматично стануть дешевшими у доларах. Це означає, що навіть із митами їхня ціна в США майже не зміниться. Тобто КНР таким чином "нейтралізує" дію американських тарифів. Таку тактику Пекін використовував ще під час першого терміну Трампа.
Як відреагували в Канаді та Мексиці
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Оттава з 4 лютого запровадить 25% тарифи на американські товари загальною вартістю приблизно 155 мільярдів канадських доларів (107 мільярдів доларів США). Інша частина товарів на суму 125 мільярдів канадських доларів підпадуть під нові мита через 21 день.
У тарифному списку, який опублікувала Оттава, 1 256 американських товарів, зокрема косметика, побутова техніка, шини, інструменти, меблі, кава, вина і спиртні напої, молочні продукти й фрукти.
Також у провінції Онтаріо розірвали усі контракти з американськими компаніями, доки США не скасують рішення про тарифи. Зокрема, і контракт зі Starlink Ілона Маска вартістю майже 100 мільйонів доларів.
За даними уряду США, Канада була найбільшим покупцем товарів Сполучених Штатів у 2022 році, імпортуючи на 356,5 млрд доларів. А у 2023-му американо-канадський кордон в обидва боки щодня перетинали товари та послуги на $2,7 млрд.
Лабораторія бізнес-даних Канадської торгової палати заявила, що тариф на імпорт із США може підштовхнути країну до рецесії до середини 2025 року. Тарифи зменшать ВВП Канади на 2,6% (приблизно 53 млрд доларів США), що коштуватиме кожному канадцю близько 1300 доларів щорічно. Водночас ВВП США скоротиться на 1,6% (або приблизно на 467 мільярдів доларів США), і американцям це коштуватиме ті ж 1300 доларів на людину щорічно.
Мексика, згідно з прогнозом Інституту міжнародної економіки Пітерсона, через мита втратить 2% ВВП. Найбільш вразливими стануть галузі автомобілебудування та енергетики. Президентка країни Клаудія Шейнбаум також повідомила про контрзаходи у відповідь на тарифи США: "Я доручила міністру економіки реалізувати план Б, над яким ми працювали, і який включає тарифні та нетарифні заходи на захист інтересів Мексики".
В аналітичному центрі Brookings вважають, що "ворожа позиція Трампа ризикує погіршити двосторонні відносини" не лише з Мексикою та Канадою, а й підірвати ширше північноамериканське економічне партнерство.
За словами Марії Фернанди Бозмоскі, експертки з питань Центральної Америки в Латиноамериканському центрі Адрієнни Аршт, тарифи підірвуть економічне зростання та поставки товарів, що були результатом Угоди про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою, яку сторони уклали у 2020 році.
Через це Канада планує оскаржити тарифи у Світовій Організації Торгівлі (СОТ), домагаючись компенсації за порушення цієї угоди. Проте США вже кілька років блокують призначення суддів до Апеляційного органу організації, звинувачуючи їх у надмірному "свавіллі" у торгівельних спорах.
Чи переможуть США від накладених тарифів
В Brookings стверджують, що Трамп використовує підвищення тарифів і як переговорний важіль для укладення майбутніх вигідних для себе угод, і як заохочення американського виробництва через нижчу конкуренцію на ринку.
Проте для самих Сполучених Штатів та їхніх партнерів така торгівельна політика може мати велику ціну. Передусім, тарифи на імпорт з Мексики, Китаю та Канади призведуть до зростання цін у США на товари, які країна експортує з цих країн, зокрема, сиру нафти, автозапчастин, мікросхем, одягу. Загалом, з цих трьох країн надходить близько третини американського імпорту.
В J.P. Morgan прогнозують, що тарифи можуть врешті підвищити курс долара та послабити інші валюти — через мита іноземні товари стануть дорожчими, купувати їх будуть менше, що зменшить попит на іноземну валюту.
Дональд Трамп запевняє, що розуміє ризики, але називає це вимушеним кроком: "Чи буде трохи боляче? Так, можливо (а можливо і ні!). Але ми зробимо Америку знову великою, і все це буде варте тієї ціни, яку доведеться заплатити".
Зрештою, як зазначає засновниця BCMstrategy, Inc. Барбара К. Метьюз, Трамп, запроваджуючи тарифи з міркувань національної безпеки, сигналізує, що торгівельні угоди США тепер залежать від політичних цілей, і це має прискорити фрагментацію світової торгівлі та підштовхнути союзників Вашингтона до пошуку альтернатив:
"Сьогоднішнє рішення щодо тарифів показує світові, що зобов'язання США за торгівельними угодами мають застереження: партнери повинні підтримувати політичні пріоритети Сполучених Штатів".