Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан запросив ордери на арешт на лідерів руху "Талібан" за гендерні злочини в Афганістані. Зокрема йдеться про переслідування дівчат і жінок, які вчинялось щонайменше з 15 серпня 2021 року.
Про це повідомляє пресслужба МКС.
За словами Хана, є "розумні підстави" вважати, що верховний лідер Талібану Хайбатулла Ахундзада та головний суддя "Ісламського емірату Афганістану" Абдул Хакім Хаккані несуть кримінальну відповідальність за злочини проти людяності, пов'язані із переслідуванням за ознакою статі.
"Мій офіс дійшов висновку, що ці двоє громадян Афганістану несуть кримінальну відповідальність за переслідування афганських дівчат і жінок, а також осіб, яких "Талібан" вважав такими, що не відповідають їхнім ідеологічним очікуванням щодо гендерної ідентичності чи самовираження, а також осіб, яких "Талібан" вважав союзниками дівчат і жінок", — заявив головний прокурор МКС.
Він додав, що це "переслідування вчинялося щонайменше з 15 серпня 2021 року до сьогоднішнього дня" на території Афганістану.
Хан наголосив, що це триваюче переслідування тягне за собою "серйозні позбавлення жертв основних прав людини, що суперечить міжнародному праву".
"Включаючи право на фізичну цілісність і автономію, на вільне пересування та вільне вираження поглядів, на освіту, на приватне та сімейне життя та на зібрання. Ці суворі позбавлення основних прав також були скоєні у зв’язку з іншими злочинами. Уявний опір чи опозиція "Талібану" жорстоко придушувалася та продовжує придушуватись шляхом скоєння злочинів, включаючи вбивства, ув’язнення, тортури, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, насильницькі зникнення та інші нелюдські дії", — сказав він.
Також Хан розповів, що ці запити про ордери на арешт ґрунтуються на різноманітних доказах, включаючи свідчення експертів і свідків, офіційні укази, висновки судово-медичної експертизи, заяви самих підозрюваних та інших представників "Талібану", а також аудіовізуальні матеріали.
Крім цього, за його словами, для аналізу дій "Талібану" було залучено експертів з гендерних питань, а також психосоціальних експертів.
"Вони визнають, що афганські жінки та дівчата, а також ЛГБТК+ спільнота стикаються з безпрецедентним, безсовісним і постійним переслідуванням з боку "Талібану", — сказав головний прокурор МКС.
Хан додав, що це перші запити на ордери на арешт через гендерні злочини в Афганістані й незабаром прокуратура МСК подасть додаткові щодо інших високопоставлених членів "Талібану".
У травні 2021 року США та союзники завершили антитерористичну операцію в Афганістані, яка розпочалася після атаки на Сполучені Штати 11 вересня 2001-го, та почали виводити звідти війська. Вже в серпні 2021-го президент Афганістану Ашраф Гані передав владу ісламістському руху "Талібан", що наступав на столицю країни — Кабул. Після приходу до влади таліби запровадили низку законів, які, зокрема, обмежують права жінок. Серед іншого афганським жінкам та дівчатам заборонили навчатися в університетах, самостійно подорожувати на далекі відстані, працювати у неурядових організаціях, відвідувати спортзали. Крім того, їх зобов'язали носити хіджаб у громадських місцях.
