Ввечері 15 січня Ізраїль та угрупування ХАМАС уклали угоду про припинення вогню та звільнення заручників. Офіс прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу підтвердив, що сторони підписали мирну угоду. Підготовка до неї тривала з травня минулого року за участі США та Катару. Що стало вирішальним для підписання миру та які виклики тепер чекають на Ізраїль? Читайте в огляді ЗМІ від Суспільного.
Після перемоги на виборах США Дональд Трамп говорив, що хоче бути президентом, який закінчує війни, а не починає їх. Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАСом обговорювали давно, ще за адміністрації Джо Байдена (з кінця травня 2024-го). То хто з американських лідерів більше запам’ятається як успішний у мирному процесі? Політолог Йоганнес Тімм з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP) каже, що це може вважатися спільним успіхом Трампа й Байдена: команда чинного президента виконала "основну роботу" протягом місяців переговорів у Катарі. "Однак загрозливі настрої Трампа також могли зіграти свою роль", — вважає Тімм. За тиждень до угоди Трамп погрожував ХАМАСу: "Якщо заручників не повернуть до того часу, як я вступлю на посаду, на Близькому Сході почнеться справжнє пекло. Це не буде добре для ХАМАСу, це не буде добре ні для кого".
Крістіан Бьоме, заступник керівника відділу міжнародної політики німецького медіа Tagesspiegel, віддає лаври успіху в перемир’ї Трампу, мовляв, він мав більший вплив на успішне завершення переговорів, ніж команда Байдена. Разом із тим, на думку аналітика, ця угода укладається занадто пізно: багато втрат з обох боків. Бьоме покладає відповідальність за війну суто на ХАМАС, водночас вважає, що мирна угода затягувалася, бо Біньямін Нетаньяху переслідує інтереси свого "релігійно-націоналістичного кабінету" і "виявив небагато бажання йти на компроміс" під час мирного процесу.
У виданні Deutsche Welle пишуть, що одним із важливих факторів для перемир’я, ймовірно, є той факт, що Ізраїль зміг реалізувати багато своїх військових цілей. Такій думці опонує у колонці для Anadolu Селім Сезер, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Стамбульського університету імені Гедика:
"Хоча є певна невизначеність щодо середньострокових і довгострокових наслідків припинення вогню, можна сказати, що понад 2 мільйони людей, які живуть в Газі, зітхнуть із полегшенням, і що Ізраїль не зміг досягти більшості своїх цілей".
Сезер також припустив, завдяки чому вдалося домовитися про припинення вогню. На його думку, по-перше, ізраїльська армія зустріла опір і продовжувала зазнавати великих втрат, а кількість молоді, яка приєдналася до ХАМАС після початку війни, перевищила загиблих ХАМАСівців (держсекретар США при Байдені Ентоні Блінкен заявляв, що ХАМАС під час війни завербував майже стільки ж бойовиків, скільки втратив). По-друге, як пише Селім, Ізраїль перебував у відносній глобальній ізоляції, а економіка країни зазнала втрат на мільярди доларів. "Фактором, який завершив процес, став несподіваний тиск обраного президента США Дональда Трампа", — підсумовує викладач. У пріоритеті Трампа, мовляв, — безпечна глобальна торгівля, тому республіканець попередив Ізраїль, що потрібна мирна угода.
У статті Bloomberg серед причин, чому угода нарешті сталася, теж перелічили тиск США, а також внутрішні політичні та економічні проблеми Ізраїлю (будівництво і туризм страждають, курс шекеля росте, минулого року уряд Ізраїлю взяв у кредит рекордну суму для фінансування війни). Спецпосланець Трампа на Близькому Сході, мільярдер Стівен Віткофф нещодавно начебто передав Нетаньяху повідомлення від обраного президента — той бажав, аби угоду уклали до його інавгурації. Ще одна причина, яку виділяє Bloomberg, — ХАМАС лишився без союзників: вище керівництво угруповання вбито, Іран та "Хезболла" ослаблені, режим Башара Асада в Сирії впав. А ще в Ізраїлі змінилися суспільні настрої: згідно з опитуванням, тепер більше тих, хто хоче повернення заручників та закінчення війни, а не повної перемоги над ХАМАСом.
CNN опублікувало великий матеріал про руйнування медзакладів у Секторі Гази. Видання дослідило, що 20 із 22 лікарень анклаву були пошкоджені чи знищені, 14 з них зазнали прямих ракетних ударів. CNN надіслало запит армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ). Там заявили, що удари по цілях поблизу лікарень "ретельно плануються", щоб переконатися, що вибрані для цього боєприпаси зменшують шкоду цивільним, і що будь-який удар, який, імовірно, пошкодить лікарні, "схвалюється у вищому командуванні".
Юридичний радник ЦАХАЛу сказав виданню: "Доки ХАМАС продовжує використовувати ці лікарні як об’єкти для військових операцій, а наша мета — перемогти ХАМАС військовою силою, немає іншого вибору, окрім як йти туди".
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, медичні установи — під охороною. Лікарня втрачає такий статус, якщо якась сторона використовує медзаклад "для дій, шкідливих ворогу". Проте поранені та хворі всередині лікарні все одно захищені принципом пропорційності: перш ніж здійснити атаку, необхідно попередити лікарню та дати час для безпечної евакуації. Ізраїль закликав до евакуації лікарень, зокрема Аль-Кудс і Аль-Шіфа, атаки по яких детально розглядаються в тексті CNN. Але не завжди можливо евакуюватися складним пацієнтам і медперсоналу, зазначила в коментарі CNN Кордула Дроге, головна юристка Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Ізраїль стверджує, що ХАМАС діє всередині та під лікарнями та використовує їх для військових операцій, зокрема як командні центри, склади зброї та для приховування заручників. Ізраїльтяни оприлюднили кадри, які, на їхню думку, є доказами операцій ХАМАС. Угруповання заперечує ці заяви.
У BBC пішли ще масштабніше й прослідкували (зокрема й наочно на мапах), як 15 місяців війни змінили життя в Секторі Гази. За цей час, імовірно, пошкоджено майже 60% будівель у всьому регіоні. Місто Газа зазнало найбільших руйнувань, за словами експертів з Центру вищих навчальних закладів CUNY та Університету штату Орегон. 90% населення анклаву (із приблизно 2,2 млн людей до війни) стали переселенцями. Територія непридатна для життя, міста зрівняно з землею, сільськогосподарські землі укриті піском і щебенем. 1,8 млн жителям Сектора Гази бракує їжі, а 80% потребують гуманітарної допомоги. Світовий банк порахував, що майже 100% населення живе в бідності порівняно з 64% до війни, а вартість основних товарів зросла майже на 250%. Підрозділ ООН з питань торгівлі та розвитку стверджує, що вартість збитків від війни — 18,5 мільярдів доларів, що приблизно в 7 разів перевищує весь валовий внутрішній продукт (ВВП) Гази у 2022 році.
Міжнародний редактор BBC Джеремі Боуен переконаний, що перемир’я може зупинити людські жертви, повернути ізраїльських заручників та палестинських в’язнів. Але угода не усуне конфлікт. "Після 15 місяців війни в Газі конфлікт, який триває вже понад століття, залишається таким же запеклим і нерозв'язним, як і раніше. (...) Наслідки такої кількості руйнувань і смертей відчуватимуться ще принаймні одне покоління", — вважає журналіст.
Jerosalem Post зробив ексклюзив, який нагадує про іншу сторону конфлікту на Близькому Сході — наземну операцію в Лівані проти "Хезболли", яка припинилась перемир’ям 27 листопада 2024-го, але воно передбачалося тільки на 60 діб. За цей час збройні сили Лівану мали розгорнутися на півдні країни та знешкодити склади зброї "Хезболли".
JP від високопоставлених ізраїльських чиновників дізнався, що керівництво Ізраїлю хоче залишити армію на півдні Лівану — мовляв, ліванські сили розгортаються заповільно, їх підозрюють у змовах із "Хезболлою". З іншого боку, джерела, близькі до обраного президента США Дональда Трампа, нібито передали ізраїльським офіційним особам попередження: угода про припинення вогню в Лівані має тривати.
Політичний оглядач The New York Times Брет Стівенс вважає найцікавішою деталлю в перемир’ї те, що прем’єр Ізраїлю Нетаньяху погоджується, що ХАМАС продовжує керувати у Секторі Гази. Аналітик виокремив кілька умовно негативних моментів для Ізраїлю, що випливають з угоди про перемир’я. По-перше, за кожного ізраїльського заручника Ізраїль звільнить кількох палестинських в’язнів. По-друге, якщо Ізраїль вийде з Філадельфійського коридоруСмуги землі, яка відокремлює Газу від Єгипту, ХАМАС може здобути можливість переозброїтися і знову напасти. Ще з негативу для Ізраїлю: Іран слабкий, і Трамп може захотіти використати цей момент для перемовин про другу ядерну угодуПершу ядерну угоду — Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми — у 2015-му підписали Іран з одного боку і США, Британія, Росія, Франція, Китай та Німеччина з іншого, тоді як Нетаньяху нібито хотів би, аби Штати підтримали ідею вдарити по ядерних об’єктах Ірану.
З плюсів, які відзначив Стівенс: сім’ї полонених возз’єднаються; Ізраїль зараз перебуває у сильнішій стратегічній позиції, "вісь опору"Неофіційна антизахідна коаліція на чолі з Іраном, до складу якої входять ХАМАС, "Хезболла", режим Асада, єменські хусити та шиїтські групи в Іраку, ланкою якої був ХАМАС, — поруйнована. Не буде міжнародних ембарго на постачання зброї в Ізраїль.
На перевагах та викликах для Ізраїлю після перемир’я закцентувало й іспанське El Mundo. З геополітичного погляду, пише видання, — це крок, хоч і крихкий, до стабілізації Близького Сходу. Ізраїль відновив потенціал стримування, послабилися ХАМАС, "Хезболла", єменські хусити та Іран.
З іншого ж боку, Біньяміну Нетаньяху доведеться протистояти тиску з боку жорстко налаштованого ультраправого крила свого кабінету на чолі з міністром національної безпеки Ітамаром Бен-Гвіром, який називає припинення вогню "пактом, укладеним для ХАМАС".