Перейти до основного змісту

Україна й Польща передали одна одній списки місць, де можливі ексгумації

Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків взаємних історичних конфліктів. Іде робота двосторонньої групи з питань ексгумації.

Про це сказали в коментарях Польському агентству преси (PAP) посадовці обох країн — заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос та міністерка культури Польщі Ганна Врублевська.

"Ми зробили дуже важливий перший крок: обмінялися запитами від польської сторони на виконання робіт на території України, і польська сторона отримала від нас запити на виконання наших робіт на території Польщі. Наразі ми аналізуємо ці запити та збираємо документи, щоб ухвалити позитивні рішення та публічно прокоментувати результати такої роботи за згодою обох сторін", — заявив Наджос.

За словами посадовця, Україна вважає Польщу дуже важливим стратегічним партнером. Київ розуміє, що питання історичної пам’яті важливі для польського суспільства, і не хоче їх політизувати.

Врублевська сьогодні, 11 січня, заявила, що триває робота польсько-української групи щодо ексгумації польських жертв УПА. Через важливість цієї теми про подробиці результатів роботи спершу розповідатимуть зацікавленим сторонам — організаціям та окремим людям, — а вже потім поінформують всю громадськість.

Врублевська подякувала українському міністру культури та стратегічних комунікацій Миколі Точицькому за "першу згоду" на ексгумацію поляків.

Напередодні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск увечері повідомив про рішення на перші ексгумації поляків — жертв Української повстанської армії. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що кожне вирішене двостороннє питання — це удар по Москві.

Що відомо про Волинську трагедію

Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.

Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі

Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських "СС" (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам'ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент "незаконно встановленим".

Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після "виконання необхідних формальностей".

Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!

Топ дня
Вибір редакції