Експериментальна ракета "Орєшнік", запущена Росією по Україні у листопаді, виготовлена російськими компаніями, які, як і раніше, покладаються на західне виробниче обладнання.
Про це пише газета Financial Times, яка провела аналіз.
Зазначається, що два провідні російські інститути оборонної інженерії — Московського інституту теплотехніки (МІТТ) та "Созвездие", які українська розвідка називає розробниками ракети "Орєшнік", оголосили про набір робітників, знайомих з металообробними системами, що виробляються німецькими та японськими компаніями.
Вакансії, які відстежувала Financial Times, ілюструють, як військова машина Кремля, як і раніше, критично залежить від іноземних технологій, які підпадають під західні санкції.
Як пише FT, ця залежність особливо помітна в галузі цифрового програмного управління (ЦПУ) – технології, життєво важливої для виробництва "Орєшніка", яка дозволяє заводам швидко формувати матеріали з високою точністю, використовуючи комп'ютери для управління інструментами.
Зазначається, що МІТТ є провідним інститутом розробки російських твердопаливних балістичних ракет. У рекламних оголошеннях, розміщених у 2024 році, компанія зазначає, що використовує системи Fanuc, Siemens, Haidenhein. Fanuc – японська, дві інші – німецькі. Всі три компанії виробляють системи керування для високоточних верстатів з ЦПУ.
Ці ж три західні компанії згадуються в оголошеннях "Созвездия", яка вказала однією зі своїх спеціалізацій "автоматизовані системи управління і зв'язку" для військового використання. В оголошенні вимагається "знання систем з ЧПК — Fanuc, Siemens, Haidenhain".
На відео, опублікованому на початку цього року компанією "Титан Баррикади", третьою оборонною компанією, яка бере участь у виробництві "Орєшніка", також показано робітника, який стоїть перед пристроєм управління з маркуванням Fanuc.
"Росія довгий час покладалася на верстати іноземного виробництва, незважаючи на зусилля, спрямовані на створення вітчизняних альтернатив. У той час як Кремль закуповує велику кількість високоточних металообробних верстатів у Китаї, системи управління ними продовжують постачатися із Заходу", — пише FT.
Зазначається, що у 2024 році на великій російській виставці вісім китайських компаній представили 12 моделей пристроїв з ЧПК. Згідно з аналізом Ради економічної безпеки України, 11 з цих моделей були оснащені контролерами японського або німецького виробництва.
Крім того, як пише газета, оголошення про вакансії показують, що компанія "Стан", яка очолює російські спроби побудувати вітчизняну індустрію виробництва ЦПК, використовує обладнання Heidenhain.
FT зазначає, що припинення потоку контролерів ЦПК та обладнання до Росії є пріоритетним завданням для союзників Києва. Пристрої та компоненти з ЦПК входять до так званого "спільного списку товарів підвищеного пріоритету", в постачанні яких вони особливо хочуть відмовити Москві.
Хоча експортний контроль сповільнив потік цих товарів до Росії, аналіз російських декларацій виданням свідчить, що з початку 2024 року до Росії надійшло поставок щонайменше на $3 млн, які включають компоненти Heidenhain. Деякі з їхніх покупців глибоко пов'язані з військовим виробництвом, пише газета.
Одна з поставок була вказана як така, що призначалася для системи, яка включала новий блок управління TNC640 компанії Heidenhain, що був виготовлений у 2023 році. Згідно з інформацією на сайті Heidenhain, TNC640 "визначає висококласний спектр технологій управління в своїй галузі" і "дозволяє виконувати комбіновані операції фрезерування, точіння і шліфування".
Верстат вартістю 345 тисяч доларів США був відправлений через Китай до Балтійської промислової компанії, російської компанії, яка перебуває під санкціями США і має історію постачання верстатів з ЦПК для оборонної промисловості.
Heidenhain і Baltic не відповіли на запити про коментарі.
У Siemens заявили, що "не йдуть на компроміс щодо дотримання (санкцій)" і розслідують "будь-які ознаки обходу ... і залучають необхідні та відповідні органи".
Компанія Fanuc визнала, що верстат, сфотографований на "Титані Баррикад", схожий на їхній, але зазначила, що він, схоже, старий.
Вони заявили, що "посилили пильність і контроль "в рамках наших процесів експортного контролю, щоб запобігти потенційному перенаправленню технологій або обладнання до російських суб'єктів".
Ще у влітку 2023 року у звіті міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ (група Єрмака-Макфола) йшлося, що Росія продовжує отримувати іноземні компоненти для виробництва ракет, попри запроваджені країнами заходу санкції. Загалом у російській зброї знайшли 1 057 окремих закордонних деталей.
20 грудня у Міноборони повідомили, що українські військові експерти надали американським колегам докази використання західних електронних компонентів у російській зброї, якою армія РФ атакує цивільну інфраструктуру України.
Що відомо про удар "Орєшніком" по Україні
21 листопада Росія завдала по Україні удару ракетами різного типу. Повітряні сили заявили про удар міжконтинентальною балістичною ракетою, про таку імовірність повідомив і президент Зеленський.
За словами президента Володимира Зеленського, Путін використовує територію України як полігон, — Росія вже застосовує проти України нові ракети та шукає по світу нову зброю.
21 листопада очільник Кремля Володимир Путін заявив, що Росія випробувала нову балістичну ракету середньої дальності, яку назвала "Орєшнік", вдаривши по Дніпру.
28 листопада Путін повідомив, що російські Міноборони і Генштаб підбирають цілі для ураження новою балістичною ракетою “Орєшнік” на території України, це можуть бути "центри ухвалення рішень у Києві".
