У понеділок, 23 грудня, у Франції оголосили склад нового уряду на чолі з прем'єр-міністром Франсуа Байру. Сім міністрів зберегли свої посади з попереднього складу.
Про це повідомляє французьке видання Le Monde.
З тих, хто залишився на своїх посадах:
- Жан-Ноель Барро — міністр закордонних справ;
- Себастьян Лекорню — очільник Міноборони;
- Бенжамен Адад — міністр з питань Європи;
- Бруно Рітайо — міністр внутрішніх справ;
- Рашида Даті — міністерка культури;
- Анн Женевар — очільниця Міністерства сільського господарства;
- Аньєс Панньє-Рунакер — міністр екологічного переходу;
- Катрін Вотрен — міністерка праці.
Деякі міністри в уряді Байру отримали нові посади. Жеральд Дарманен, колишній міністр внутрішніх справ, став міністром юстиції. Еріка Ломбара призначено міністром економіки, а колишня прем'єрка Елізабет Борн очолила Міністерство освіти.
Мануель Вальс, який раніше був прем'єр-міністром за президентства Франсуа Олланда, став міністром у справах заморських територій.
На склад нового уряду засудив перший секретар Соціалістичної партії Олів'є Фор засудив: "Це не влада, це провокація. Крайні праві при владі під наглядом ультраправих", — відреагував він в мережі X.
Водночас сам прем'єр-міністр Франсуа Байру заявив, що "пишається" урядом "з досвідом примирення та відновлення довіри", зазначивши, що пояснить свій вибір у понеділок. Перше засідання нового кабміну відбудеться 3 січня.
13 грудня президент Франції Емманюель Макрон призначив лідера центристської партії Франції "Демократичний рух" (MoDem) Франсуа Байру новим прем'єр-міністром країни й доручив йому сформувати уряд.
73-річний Франсуа Байру — колишній міністр освіти та ексміський голова міста По на південному заході Франції. Тричі балотувався на посаду президента Франції. Союзник і близька довірена особа Макрона з моменту його приходу до влади у 2017 році.
Байру — вже четвертий за цей рік прем'єр-міністр Франції. Йому належить ухвалити бюджет країни до 21 грудня у "розділеному" парламенті, де Макрон стикається з відкритою опозицією як з боку лівих, так і вкрай правих блоків. Якщо до цього терміну бюджет не ухвалять, уряд все одно може прийняти "закон про безперервність бюджету", який дозволить уникнути припинення роботи, дозволяючи збирати податки та виплачувати зарплати, з обмеженням витрат на рівні 2024 року.
Що відомо про відставку Барньє
Попередній прем'єр Франції Мішель Барньє подав прохання про відставку після того, як у середу, 4 грудня, Національні збори (французький парламент) ухвалили резолюцію про недовіру його уряду через ухвалення ним соціальних розділів державного бюджету на 2025 рік в обхід парламенту. "За" проголосував 331 депутат при необхідних 289.
5 грудня президент Франції Емманюель Макрон прийняв відставку очільника уряду Мішеля Барньє.
2 грудня Барньє оголосив про використання спецпроцедури для ухвалення бюджету. Під час засідання Національної асамблеї про застосування статті 49.3 французької Конституції, яка дозволяє уряду в особливих випадках ухвалювати рішення без згоди парламенту.
Востаннє вотум недовіри чинному уряду у Франції оголошували у 1962 році. Барньє став прем'єр-міністром із найкоротшим терміном перебування на посаді в сучасній історії Франції.
