У Румунії правлячі Соціал-демократи (PSD), Ліберали (PNL), ліберально-прогресивна партія реформ (USR), Угорський демократичний союз (UDMR), а також фракція етнічних меншин, яка представляє 19 етнічних груп, пізно ввечері в середу домовилися про формування проєвропейської більшості.
Про це пише австрійський інформаційний портал Vienna.at.
Партії заявили, що негайно розпочнуть реалізацію коаліційної угоди після багатогодинних переговорів.
Спільно ці п'ять проєвропейських фракцій отримали близько 65% місць у парламенті Бухареста, що забезпечує їм стабільну більшість.
Нова коаліція також заявила про свій намір ізолювати ультраправі партії AUR, SOS Romania та POT, обмеживши їх вплив на політику та ухвалення рішень.
Ультраправі суттєво посилили свої позиції після парламентських виборів 1 грудня — зокрема, націоналістична партія AUR стала другою за кількістю голосів, тоді як менші партії SOS і POT уперше подолали п’ятивідсотковий бар’єр.
Кого фракції запропонують як майбутнього прем'єр-міністра під час консультацій із чинним президентом Клаусом Йоганнісом, наразі невідомо.
У своїй заяві в середу ввечері фракції підкреслили, що усвідомлюють відповідальність перед країною та "вирішальний момент", особливо на тлі останніх даних розвідки про значний вплив Росії, зокрема під час першого туру президентських виборів 24 листопада.
Конституційний суд Румунії у зв’язку з цим ухвалив рішення про повторне проведення виборів. Президентські вибори, ймовірно, як пише видання, відбудуться навесні 2025 року.
Що відомо про президентські вибори у Румунії
24 листопада у Румунії відбулися президентські вибори. На посаду лідера держави претендували 13 кандидатів. Чинний президент Клаус Йоганніс перебуває на посаді вже дві каденції, тож не міг брати участь у виборах.
У другий тур президентських виборів вийшли ультраправий політик Келін Джорджеску та ліберальна проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка випередила чинного прем’єра Марчела Чолаку на 0.03 відсотка, що становить близько 2700 голосів виборців.
Конституційний суд Румунії 6 грудня ухвалив рішення скасувати результати першого туру президентських виборів, оскільки отримав документи, розсекречені Вищою радою оборони країни, згідно з якими президентська кампанія проросійського кандидата Келіна Джорджеску була результатом організованої маніпуляції з-за меж країни.
Уряд має призначити нову дату президентських виборів. Весь виборчий процес мають запустити заново, починаючи з реєстрації та перевірки кандидатів.
