Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із Румунією на тлі гібридної атаки Росії проти румунської демократії, про яку свідчать розсекречені цього тижня румунською владою дані.
Відповідну заяву оприлюднили на сайті МЗС у суботу, 7 грудня.
“Зухвале втручання Росії у внутрішні справи Румунії є спробою позбавити румунський народ конституційного права на вільне волевиявлення. Це черговий епізод ширшої гібридної агресії Росії проти Європи та решти вільного світу, яка вже виявлялася останнім часом в активних російських зусиллях з розхитування ситуації в Грузії, Молдові та низці інших країн”, — йдеться у заяві.
Українські дипломати наголосили, що втручання Росії у внутрішні справи Румунії підтверджує попередні заяви МЗС України про те, що агресивні плани Кремля виходять далеко за межі України та поширюються зокрема на країни ЄС і НАТО.
Відповідь на такі російські загрози має бути спільною та рішучою, зокрема максимальна підтримка України в протидії російській агресії заради збереження стабільності в Європі та світі, зазначили в МЗС.
“Румунія – важливий сусід та надійний партнер нашої держави. Країна, яка твердо підтримує боротьбу України проти російської агресії та надає вагому підтримку. Наша солідарність з румунським народом залишається непохитною. Щиро сподіваємося, що в ході подальшого електорального процесу громадяни Румунії матимуть змогу реалізувати своє виборче право без іноземних втручань”, — йдеться у заяві.
Конституційний суд Румунії 6 грудня ухвалив рішення скасувати результати першого туру президентських виборів. Уряд має призначити нову дату президентських виборів. Весь виборчий процес мають запустити заново, починаючи з реєстрації та перевірки кандидатів.
Судді Конституційного суду ухвалили рішення після термінової зустрічі в п'ятницю, 6 грудня, для консультацій, оскільки суд отримав велику кількість нових запитів про скасування президентських виборів. У запитах цитувалися документи, розсекречені Вищою радою оборони країни, згідно з якими кампанія проросійського кандидата Келіна Джорджеску була результатом організованої маніпуляції з-за меж країни.
Що відомо про президентські вибори у Румунії
24 листопада у Румунії відбулися президентські вибори. На посаду лідера держави претендували 13 кандидатів. Чинний президент Клаус Йоганніс перебуває на посаді вже дві каденції, тож не міг брати участь у виборах.
У другий тур президентських виборів вийшли ультраправий політик Келін Джорджеску та ліберальна проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка випередила чинного прем’єра Марчела Чолаку на 0.03 відсотка, що становить близько 2700 голосів виборців.
Раніше двоє з кандидатів, які вибули в першому турі, оскаржили підсумки виборів у Верховному суді Румунії. Вони вимагали скасувати результати голосування на тій підставі, що Джорджеску нібито не відзвітував про джерела фінансування своєї передвиборчої кампанії.
Президент Румунії – глава держави та головнокомандувач збройних сил країни. Він обирається на 5 років і має значні повноваження у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.
Хто такий Келін Джорджеску
Як пише DW, 62-річний Джорджеску, інженер-аграрій за професією, формально безпартійний, у минулому входив до ультраправого націоналістичного "Альянсу за об'єднання румунів". Довгий час він практично не фігурував у соцопитуваннях, а перед виборами йому пророкували від чотирьох до семи відсотків. Напередодні голосування він став популярним завдяки відеороликам у TikTok, які широко поширилися в мережі.
"Ультраправий політик, православний фундаменталіст, який захоплювався Путіним так само, як і румунськими фашистами з "Руху легіонерів", який діяв у період між двома світовими війнами, та який скептично висловлювався щодо членства Румунії в НАТО, закликаючи переглянути політику з надання допомоги українцям", — характеризує Джорджеску DW.
Джорджеску не проводив справжньої виборчої кампанії, за ним немає жодної політичної партії чи організації, і про нього майже не повідомляли традиційні медіа.