Український Медіарух, медійні та правозахисні організації закликають Верховну раду відмовитися від ухвалення законопроєкту №10242 в його нинішній редакції. Вони вважають, що законодавча ініціатива становить суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.
Про це йдеться в заяві Медіаруху, передає "Детектор медіа".
Зокрема цей законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інші дії, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб.
Медійники наголошують, що під прикриттям боротьби із "зловживанням даними" створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою.
"Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури", — йдеться у заяві.
При цьому законопроєкт не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення.
Навіть за наявності суспільної необхідності розголошення, норм законів України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", що передбачені саме для захисту розголошення такої інформації, може бути недостатньо для захисту журналістів у судах при використанні оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу.
У заяві підкреслюється, що пропоноване покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. Під прикриттям боротьби із "зловживанням даними" створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою.
"Законопроєкт просувається під виглядом виконання вимог ЄС, однак його положення суперечать принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа", — йдеться у заяві.
Як зауважили учасники Медіаруху, посилення кримінальної відповідальності має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції. Вони наголошують, що законодавство, яке обмежує можливості суспільного контролю за владою та сприяє створенню "атмосфери страху" серед журналістів, не лише шкодить демократії, а й підриває довіру до державних інституцій.
"Ми підтримуємо вдосконалення законодавства, але лише в тому випадку, якщо воно враховує інтереси суспільства, а не стає інструментом для утисків свободи слова. У теперішній час, коли Україна бореться за своє майбутнє як демократична держава, будь-які спроби обмеження прав журналістів понад цілковиту необхідність, виправдану потребою захисту інтересів держави, а не окремих її представників, є неприйнятними", — йдеться у заяві.
Медіарух закликає міжнародні організації та правозахисників долучитися до оцінювання цього законопроєкту й висловити свою позицію щодо його впливу на свободу слова в Україні.
До заяви приєднались майже 150 медіа та журналістів, серед яких "Українська правда", Bihus.info, "Схеми", "Дзеркало тижня", Cлідство.Info, hromadske, рух "Чесно", Центр прав людини ZMINA та інші. Вона відкрита до підписів. Щоб долучитися, потрібно заповнити цю форму.
Що цьому передувало
Раніше у Facebook журналіст "УП" Михайло Ткач повідомив, що законопроєкт № 10242 пропонує внести правки у статтю Кримінального кодексу, зокрема — посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до 8 років ув’язнення. При цьому не передбачається звільнення від відповідальності для викривачів корупції.
Ткач зазначав, що навіть чинне законодавство створює загрозу для викривачів корупції. Навіть якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть зазнавати кримінального переслідування.
Окрім того, за його словами, збільшуючи покарання до 8 років, цей злочин переводять у категорію "тяжких". Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами. Тобто це дасть правоохоронцям можливість посилити контроль за джерелами журналістів і самими журналістами.
