Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила в закритті справи "Роттердам+". Наступне засідання у справі призначено на 12 грудня.
Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Колегія суддів ВАКС відхилила клопотання адвокатів про закриття кримінального провадження стосовно людей, серед яких колишні та чинні посадовці регулятора НКРЕКПНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та чиновники групи приватних теплогенерувальних компаній.
Цих посадовців вважають причетними до запровадження та застосування так званої формули "Роттердам+", внаслідок чого споживачі у 2016-2019 роках переплатили за електрику понад 39 млрд грн.
"Так, сторона захисту у своїх клопотаннях вказувала на порушення принципу non bis in idem (заборона повторного притягнення до кримінальної відповідальності за одне й теж правопорушення), а також на підстави, визначені у п.п. 9-1, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Заслухавши доводи сторін, суд підтримав позицію прокурора САП та відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту", — ідеться в пресрелізі.
Наступне засідання у справі призначено на 12 грудня опівдні.
Що таке "Роттердам+"
"Роттердам+" — формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов — його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.
За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставлення вугілля з Роттердама.
Що відомо про справу "Роттердам+"
8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру 6 людям, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Володимиру Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+". Матеріали справи збирали 3,5 роки.
САП закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року через відсутність достовірних та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП.
Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до ВАКС проти закриття справи.
Апеляційна палата ВАКС у вересні 2020-го скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка тоді, восени, залишила у силі постанову прокурора САП про закриття справи "Роттердам+".
Керівник САП Олександр Клименко 22 вересня 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.
15 березня 2023 року прокурори САП скерували до суду перший епізод справи "Роттердам+" про те, що споживачам електроенергії завдали збитків, штучно завищивши ціни. Також було заявлено цивільний позов про компенсацію шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.
9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+". Тоді повідомлялось, що прокурор САП не погодився з таким рішення суду та оскаржив його в суді апеляційної інстанції. 14 грудня 2023 року апеляційна палата ВАКС скасувала закриття справи "Роттердам+".
2 січня 2024 року НАБУ і САП скерували до суду другий епізод справи "Роттердам+". Він містить обвинувачення 14 фігурантів.