Україна та Росія ведуть попередні перемовини щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обох сторін.
Про це пише The Financial Times з посиланням на осіб, знайомих із ситуацією.
За їхніми словами, Київ намагається відновити переговори за посередництва Катару.
Як пише видання, домовленість могла б стати знаковою деескалацією війни з моменту, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення в Україну на початку 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський заявив цього місяця, що угода про захист енергетичних об'єктів могла б свідчити про готовність Росії розпочати ширші мирні переговори.
За словами одного з високопоставлених українських чиновників, Москва та Київ вже зменшили частоту атак на енергетичну інфраструктуру одна одної в останні тижні в рамках домовленості, досягнутої їхніми спецслужбами.
Україна покладається на ядерні об'єкти та імпорт
З наближенням зими Україна може постати перед труднощами через масштабні російські ракетні удари, які зруйнували майже половину її енергогенеруючих потужностей. Україна нині значною мірою покладається на свої ядерні об'єкти та імпорт електроенергії від європейських партнерів.
Раніше як Київ, так і Москва визнали, що припинення атак на українську енергетичну мережу та російські потужності з переробки нафти є в їхніх спільних інтересах. Однак, за словами колишнього високопоставленого кремлівського чиновника, поінформованого про переговори, Путін навряд чи погодиться на угоду, поки українські військові перебувають у Курській області, де вони контролюють близько 600 кв. км території.
"Поки [українці] топчуть землю в Курську, Путін битиме по енергетичній інфраструктурі Зеленського", — сказав він.
Попри це, Україна планує продовжувати удари по таких об'єктах, як нафтопереробні заводи, щоб чинити тиск на Росію для участі в переговорах, повідомив високопоставлений український чиновник.
"Окрім наших можливостей для далекобійних ударів, які дозволяють уражати енергетичні об'єкти та військові об'єкти всередині Росії, у нас немає багато важелів, щоб [змусити росіян] сісти за стіл переговорів", — додав він.
Вторгнення в Курськ призвело до того, що Москва вийшла з попереднього раунду переговорів у серпні, коли посадовці вже почали планувати особисту зустріч у Досі.
Що відомо про переговори Києва і Москви за посередництва Катару
Катар розпочав посередництво в цих переговорах у червні після того, як Зеленський провів мирний саміт у Швейцарії, на який Росію не запросили.
Інші спроби укласти угоду також зазнавали невдач у минулому. Чотири українські посадовці розповіли Financial Times, що Київ і Москва минулої осені дійшли "мовчазної згоди" не завдавати ударів по енергетичних об'єктах одна одної.
Як наслідок, за даними двох українських посадовців і особи з Вашингтона, ознайомленої із ситуацією, Росія цієї зими утримувалася від масованих атак на енергетичну інфраструктуру України, подібних до тих, які проводила у 2022-2023 роках.
Ця угода мала на меті підготувати ґрунт для офіційної домовленості. Однак Київ поновив атаки дронами на російські нафтові об'єкти у лютому та березні цього року, намагаючись посилити тиск на Москву після невдалої контрнаступальної операції 2023 року.
Попри попередження від Білого дому про припинення цих атак, Київ продовжив удари, і Москва вважала, що мовчазна домовленість була порушена, розповіли обізнані джерела.
Після цього Росія посилила атаки, завдаючи ударів далекобійними ракетами по електростанціях по всій Україні, зокрема по Трипільській ТЕС за 40 км від Києва, яка була повністю зруйнована.
У Росії вражено 9 із 32 нафтопереробних заводів
У рамках української кампанії з початку 2024 року було вражено щонайменше дев’ять із 32 основних нафтопереробних заводів Росії. За даними Сергія Вакуленка з Carnegie Russia Eurasia Center, під час пікових атак у травні було виведено з ладу 17% потужностей російської переробки нафти, хоча більшість із них згодом відновили.
Росія також експортує відносно невелику кількість нафтопродуктів, а її потужності з переробки нафти більш ніж удвічі перевищують внутрішнє споживання пального.
У відповідь на атаки Києва значна частина України залишилася без світла, а енергогенеруюча потужність зменшилася на 9 ГВт — це половина від необхідного Україні для проходження зими. Києву так і не вдалося повністю відновити цю потужність.
Путін минулого тижня заявив, що Росія готова розглянути "будь-які варіанти мирних угод, які враховують реальну ситуацію на місцях". Раніше він вимагав від України повного контролю над чотирма прифронтовими областями, які Москва лише частково окупує, а також повного скасування західних санкцій. Україна розглядає ці умови як неприйнятні для будь-яких потенційних мирних переговорів.
Путін також повідомив, що Туреччина, яка допомагала домовитися про завершення війни навесні 2022 року, нещодавно запропонувала нові мирні ініціативи, які Україна одразу відхилила.
