Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №11043 щодо удосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг.
Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, документ підтримали 270 депутатів.
"Закон допоможе поборотися з різними фінансовими шахрайствами, у тому числі і з "дропами", — написав він у Телеграм.
Водночас Железняк повідомив, що перед голосуванням депутати відхилили поправки, якими пропонувалося надати частковий доступ до даних про рахунки громадян Нацполіції.
Хто такі "дропи"
Як пояснюють у Нацбанку, "Грошовий мул" або "дроп" – це особа, яка отримує на свій поточний рахунок гроші від іншої людини (злочинця), перераховує ці гроші на інший рахунок або знімає готівку та передає злочинцю, за що отримує винагороду. "Грошовий мул" отримує легкі гроші, а злочинець – транзит для подальшого переміщення коштів.
Часто це кошти, отримані незаконним або навіть злочинним шляхом: від торгівлі наркотиками, торгівлі людьми, корупції, ухилення від сплати податків, платіжного шахрайства чи інших тяжких злочинів. До "дропа" звертаються, щоб легалізувати гроші, заплутати сліди, вивести їх з країни та уникнути сплати податків.
Зазвичай у таких злочинах залучені злочинні угруповання, які працюють по всьому світу. "Грошовий мул" – найнижча ланка злочинної схеми, а сам злочинець залишається в тіні і виявити його майже неможливо.
У такій схемі можуть брати участь 10–20 “грошових мулів” із різних країн, які один одному перераховують гроші. Злочинець свої рахунки не використовує, а отримує готівку з рук дропа і тільки через посередника.
У Нацбанку зазначають, що "дропи" найчастіше не знають, що стають співучасниками злочину.
"Грошовий мул" – співучасник злочину, якого виявити найлегше, і не важливо, здогадувався він про це чи ні. "Грошові мули" несуть кримінальну відповідальність за співучасть у злочині (ст. 209 ККУ, що передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 12 років)", — повідомили у Нацбанку.