27 вересня 1998-го засновники Google, аспіранти Стенфордського університету Ларрі Пейдж і Сергій Брін, зареєстрували доменне ім’я google.com. Ця дата вважається днем народження пошуковика. За 26 років він не лише став найпопулярнішим у світі, але й встиг назбирати скандалів та відкритих проти компанії справ. Про декілька з них — у матеріалі Суспільного.
Блокування реклами конкурентів
Цю справу у 2019 році ініціювала єврокомісарка Маргрете Вестагер, голова відділу з питань конкуренції Євросоюзу. Посадовиця запевняла, що пошуковий сервіс із 2006 по 2016 роки перешкоджав конкурентам Yahoo та Microsoft розміщувати свою рекламу на сторонніх сайтах та блокував її, якщо запити вводили у вікні пошуку "гугла" на цих сайтах. До цього ж висновку дійшла і Європейська комісія.
Вестагер подала запит про штраф для Google у розмірі 1,5 мільярда євро. Пояснювала таку суму тим, що порушення були серйозні й тривалі. Google подав апеляцію й 18 вересня 2024-го виграв її.
Тепер апеляцію, імовірно, подасть Єврокомісія.
Приховування рекомендацій покупок від конкурентів
Інша справа ЄС проти Google, яка закінчилася вже не на користь компанії, розпочалася у 2009 році. Як розповідає BBC, тоді британська компанія Foundem (Велика Британія у 2009-му ще була в складі ЄС — ред.) подала скаргу проти Google. Вона стверджувала, що пошуковик зробив власні рекомендації щодо покупок помітнішими в результатах пошуку, ніж рекомендації конкурентів. Google це заперечував.
У 2017 Єврокомісія погодилася, що технологічна компанія монополізувала онлайн-порівняння цін та призначила їй штраф у 2,4 мільярда євро. Google його оскаржив, але 10 вересня 2024 року Верховний суд Європи підтвердив, що той має сплатити цю суму. Це вже остаточне рішення.
Антимонопольний процес у ЄС
У 2018 році Європейський Союз призначив Google 4,3 млрд євро штрафу за використання програмного забезпечення Android для "недобросовісного просування" власних додатків в мобільному інтернеті.
ЄК дійшла висновку, що Google домінує на національних ринках пошуку в інтернеті по всій Європейській економічній зоні (ЄЕЗ), тобто в усіх 31 країнах-членах. У більшості з них частка Google перевищує 90%. Як компанія це робила? Наприклад, платила виробникам пристроїв і мобільним операторам, якщо вони встановлювали на Android пошуковик саме від "гугл". Також практично на всіх пристроях Android, які продаються в ЄЕЗ, за замовчуванням були встановлені додатки Google Search і браузер Google Chrome.
Компанія оскаржувала 4-мільярдний штраф, але Суд ЄС у вересні 2022-го підтвердив рішення Єврокомісії. Хіба що трохи зменшив суму — з 4,34 мільярда євро до 4,16 млрд євро. Та навіть так цей штраф — рекордний в антимонопольних справах.
Ще одна антимонопольна справа проти Google — в США
Справу "США та інші проти Google" порушили у 2020 році за президента Дональда Трампа, а вже за каденції Джо Байдена у вересні 2023 року прокурори Мін’юсту передали її до суду.
Судовий процес тривав у Вашингтоні. Свідчили високопоставлені керівники галузі, зокрема, виконавчий директор Microsoft Сатья Наделла та керівники Apple Джон Джаннандреа та Едуардо К’ю.
Прокурори стверджували, що Google заблокував ринкову конкуренцію в пошукових системах, вимагаючи від виробників пристроїв, які хотіли використовувати операційну систему Google Android, встановити пошук Google за замовчуванням. Google також платить Apple приблизно 19 мільярдів доларів на рік за підтримку пошуку Google як пошукової системи за замовчуванням на iPhone та інших пристроях Apple.
У серпні Федеральний суд США ухвалив, що Google порушила закон, монополізувавши пошук в інтернеті та пов'язану з ним рекламу.
Відстеження геолокації
У 2022 році Google погодив із коаліцією генпрокурорів 40 штатів США, що виплатить 391,5 млн доларів штрафу за оману користувачів про налаштування, які відстежують місцеперебування людини. Розслідування почалося після статті Associated Press 2018-го й тривало 4 роки. За словами американських прокурорів, така діяльність Google порушувала закони штатів про захист прав споживачів.
Суть порушень у тому, що користувачі думали, що вимкнули відстеження геолокації в налаштуваннях облікових записів, а компанія продовжувала збирати цю інформацію — за допомогою мап і програм, які підключаються до Wi-Fi і стільникових телефонних веж.
Інформація про місцеперебування та про історію відвідувань може бути корисною, наприклад, для роздрібних продавців, які хочуть надсилати рекламні акції та більш персоналізовану рекламу в реальному часі.
Також Google з 2023 року пообіцяв зробити інструментарій відстеження геолокації більш доступним для користувачів (і зробив це). Компанія повинна повідомляти про те, як вимкнути відстеження геолокації, видалити вже зібрані дані й установити обмеження на їхнє збереження.
Протест працівників Google
1 листопада 2018 року понад 20 000 співробітників і підрядників Google вийшли на страйк — на той момент це були понад 20% від кількості всіх працівників компанії. Приводом стало розслідування The New York Times. Там ішлося, що у 2014 році, коли компанія попрощалася з розробником програмного забезпечення для Android Енді Рубіном, виплатила йому 90 млн доларів.
Однак Google не оприлюднив те, що Рубіна звільнили після внутрішнього розслідування. Протягом багатьох років трудові контракти Google містили пункт, згідно з яким співробітники не могли подавати позов на компанію в суд — натомість діяли внутрішні арбітражі.
Так, одна з працівниць компанії, яка зустрічалася з Рубіном, звинуватила його в тому, що він примусив її до орального сексу, коли та хотіла розірвати взаємини. Рубін до того ж на той момент був одруженим. За підсумками внутрішнього арбітражу Google звільнив Рубіна на вигідних обом умовах і не розповів про домагання.
Претензії страйкарів стосувалися не тільки сексуальних домагань, а й дискримінації в оплаті праці, расизму і нерівного ставлення до працівників. А ще топменеджерам закидали, що працівникам не дозволяють іти на лікарняний, що є перепрацювання, що важко просуватися кар’єрними сходинками тощо.
Мітингарі також були проти контракту з Пентагоном, де Google мав налагодити штучний інтелект під військові завдання. Цей контракт розірвали. Також компанія припинила практику внутрішніх арбітражів щодо будь-яких скарг.
Пошуковик для Китаю з вбудованим цензором
У тому ж 2018 році Google таємно працював над перезапуском своєї пошукової системи в Китаї — проєктом Dragonfly — попри те, що у 2010 компанія заявляла, що ніколи не підтримуватиме інтернет-цензуру КНР.
Китайський Google мав би блокувати доступ до заборонених в КНР сайтів, таких як Wikipedia та Facebook, а також контент з ключовими словами "права людини". Китайський уряд міг би навіть відстежувати активність користувачів Google: пошук через Android був би пов’язаний з номерами телефонів.
Після протестів та критики проєкту з боку уряду США, врешті у липні 2018-го виконавчий директор Google Каран Бхатія на слуханнях у юридичному комітеті Сенату заявив, що його компанія припинила програму Dragonfly.
Штраф за неналежний захист даних у Франції
У 2019 році французький регулятор National Commission on Informatics and Liberty (Національна комісія з питань інформатики та свобод, CNIL) оштрафував Google на 50 млн євро за недостатню прозорість обробки персональних даних та неправомірну обробку згоди користувачів.
У травні 2018-го 10 тисяч людей звинуватили Google у відсутності правових підстав для обробки персональних даних, після якої пошуковик показував персоналізовану рекламу.
CNIL проаналізувала шаблон перегляду користувача та документи, до яких він може мати доступ, коли створює обліковий запис Google через Android.
У такий спосіб комісія перевіряла, чи відповідають "гуглівські" операції з обробки даних Французькому закону про захист даних та Загальному регламенту про захист даних (GDPR). Виявили порушення. Хоча Google й отримує згоду користувачів на обробку даних для персоналізації реклами, комітет визнав, що вона не є правомірно отриманою, бо люди недостатньо знають про правила, угода розписана на кількох сторінках, деталі незручно знайти, деяка інформація не завжди є чіткою тощо.
Зрештою французька комісія прийшла до висновку, що порушення позбавляють користувачів гарантій, що важливі аспекти їхнього приватного життя не розкриються. І призначила Google штраф. Це був перший раз, коли CNIL застосовував санкції, передбачені Загальним регламентом про захист даних.