Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала кандидатів на посади єврокомісарів. Вони мають пройти юридичну перевірку, співбесіду в комітетах і голосування за них в Європарламенті. Якщо кандидати не отримують достатню кількість голосів, уряди країн ЄС повинні запропонувати їм альтернативи. Новий склад Єврокомісії має сформуватися до кінця 2024 року. Про ключових кандидатів, важливих для України — у матеріалі Суспільного.
Кая Каллас, віцепрезидентка, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки (Естонія)
Кая Каллас є колишньою прем'єр-міністркою Естонії. Відома підтримкою України у війні — від заяв, про те, що західні лідери не повинні виключати можливість введення військ в Україну, до закликів передати країні заморожені російські активи. За час її керування урядом Естонія виділила близько 400 мільйонів євро допомоги Україні.
Також, через війну Росії проти України, Каллас закликала зміцнювати обороноздатність Європи в цілому та виступала за збільшення витрат ЄС на оборону. Її розглядали як кандидатку на заміну генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, проте врешті ним став премʼєр Нідерландів Марк Рютте.
В Єврокомісії Каллас буде відповідати за зовнішню політику ЄС. Це посада, яку зараз обіймає Жозеп Боррель. Погодили її ще в червні.
Марта Кос, комісарка з питань сусідства та розширення (Словенія)
Марта Кос — словенська дипломатка і політикиня. Працювала пані послом в Німеччині та Швейцарії. У 2016 році стала послом року та отримала німецький Великий хрест за заслуги. Кос також обіймала посади директорки Офісу урядових комунікацій та віцепрезидентки торгово-промислової палати Словенії.
Депутати Європарламенту від Європейської народної партії звинуватили Кос в тому, що та в минулому була повʼязана з таємною поліцією Югославії. Кос заперечила це та відповіла, що пройшла всі безпекові перевірки для роботи на державних посадах. 20 вересня ці звинувачення будуть розбирати на комітеті у справах ЄС Національної асамблеї Словенії.
Кос характеризує чинну зовнішню політику Словенії, як "зсув у бік США і відхід від Росії". В інтервʼю словенському виданню "Z24" на запитання, чи відповідає словенська політика "реагування на кризу в Україні інтересам Словенії", вона відповіла, що "Росія є агресором і порушує міжнародне право", але при цьому заявила, що Словенія має дружні відносини з РФ і не повинна "зачиняти [ці] двері".
Посада єврокомісарки Кос передбачає роботу з сусідніми країнами ЄС, зокрема й Україною. Вона також займатиметься питаннями української євроінтеграції.
Андрюс Кубілюс, комісар з питань оборони та космосу (Литва)
Андрюс Кубілюс — литовський політик і член Європарламенту. Двічі був прем'єр-міністром Литви. Виступає за регіональну безпеку, особливо у відносинах зі Східною Європою та Росією. Видання Politico називає Кубілюса "яструбом" та "завзятим прихильником Києва", який "має жорстку позицію щодо Росії". Зокрема, він закликає ЄС прибрати "червоні лінії" щодо застосування Україною західної зброї.
У Європарламенті Кубілюс займається зовнішньою політикою, розширенням ЄС та відносинами з країнами "Східного партнерства""Східне партнерство" — політика Європейського Союзу щодо зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. До країн "Східного партнерства" входять Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Є автором "Плану Маршалла для України", який передбачає виділення 0,25% ВВП європейських країн для України.
Якщо за Кубілюса проголосують як за єврокомісара, він розроблятиме та координуватиме політику ЄС у сфері оборони та космосу. Космічний компонент посади передбачатиме управління супутниковими програмами ЄС "Galileo" та "Copernicus", а також створення захищеної супутникової системи IRIS.
Марош Шефчович, єврокомісар з торговельної та економічної безпеки, міжінституційних відносин та прозорості (Словаччина)
Марош Шефчович — словацький дипломат. З 2009-го обіймав ключові посади у Європейській комісії. Зокрема, в різні роки займався кадровою, енергетичною та космічною політиками, керував Зеленим курсом ЄС та відносинами з Великою Британією після Брекзиту.
До роботи в Єврокомісії Шефчович був послом Словаччини в ЄС, також працював в Ізраїлі, Канаді та Зімбабве. Має ступінь доктора філософії з міжнародного права, навчався в Москві та Стенфорді.
У своїх виступах Шефчович підтримував Україну, зокрема, заявляв, що долучення України до ЄС є "стратегічною інвестицією" в європейську стабільність.
Як єврокомісар Шефчович буде розвивати торговельну політику ЄС та займатися економічною безпекою. В його обовʼязки також буде входити управління міжінституційними відносинами в рамках ЄС та підвищення прозорості в діяльності Єврокомісії.
Крістоф Хансен, комісар з питань сільського господарства та продовольства (Люксембург)
Крістоф Хансен — член Європейської народної партії (ЄНП) у Європарламенті. Працював в ньому у комітеті з питань міжнародної торгівлі, де розробляв правила ЄС щодо вирубки лісів. Також був членом комітету з питань сільського господарства в парламенті Люксембургу.
У лютому 2024 року Хансен приїздив в Україну. Також брав участь в ініціативі "Єдині за Україну", яка об’єднала 26 голів комітетів у закордонних справах із близько двадцяти країн-членів Європейського Союзу та НАТО.
Як єврокомісар Хансен відповідатиме за розробку і впровадження політики ЄС в аграрному секторі, продовольчою безпекою й підтримкою фермерів.
Хаджа Лябіб, комісіонер з питань управління кризовими ситуаціями (Бельгія)
Хаджа Лябіб обіймає посаду міністерки закордонних справ Бельгії з 2022 року. Понад 20 років працювала ведучою новин, висвітлювала важливі світові події як спеціальний кореспондент в Афганістані та на Близькому Сході.
У 2021 році Лябіб відвідала тимчасово окупований Крим. Коли в ефірі одного з телеканалів її запитали про цю поїздку, спитавши, чи вона повертається "з України, чи з Росії", вона не дала прямої відповіді.
На посаді єврокомісарки Лябіб буде займатися кризовим менеджментом.