Міністр оборони Ханно Певкур закликав НАТО покращити протиповітряну оборону країн Балтії, які межують з Росією, на тлі критичної нестачі засобів протиракетної оборони великої дальності в Альянсі.
Про це він сказав в інтерв'ю агентству Bloomberg.
"Очевидно, що прикордонні країни перебувають у найбільш критичній ситуації. Якщо прикордонні країни захищені, то, безумовно, Берлін і Париж також є у більшій безпеці", ‒ зазначив Певкур.
Естонія нещодавно запровадила податок на оборону, і країна вже є другою за величиною країною, яка витрачає на оборону на частку від економічного виробництва в НАТО після Польщі. Раніше Певкур заявив, що витрати Естонії на оборону можуть потенційно зрости до 4-5% від ВВП найближчими роками.
"За останні два роки ми вже придбали боєприпаси на суму понад 750 млн євро, що перевищує загальну суму закупівель за попередні 30 років", — сказав Певкур, додавши, що ще 3 млрд євро заплановано на закупівлю боєприпасів до 2028 року.
Bloomberg зазначає, що здатність відбивати балістичні ракети є однією з найбільших прогалин в обороні союзників. Зброя далекого бою, така як система Patriot, низку яких союзники по НАТО передали Україні, також є надзвичайно дорогою.
У липні штаб-квартира НАТО надіслала своїм країнам-членам пропозиції щодо нових оборонних можливостей, а угода для всього альянсу очікується в другій половині 2025 року. У пропозиціях окреслюються зобов’язання щодо витрат протягом наступних 20 років.
На вихідних два російські безпілотники налетіли на територію Латвії та Румунії. Латвія заявила, що здатність країни ідентифікувати безпілотники у своєму повітряному просторі обмежена, а міністр оборони Андріс Спрудс країни закликав збільшити присутність союзників під час зустрічі з високопосадовцями НАТО 11 вересня.
Літаки НАТО патрулюють повітряний простір трьох балтійських країн Естонії, Латвії та Литви, жодна з яких не має винищувачів. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну представники країн Балтії також вимагали регулярної присутності систем ППО союзників.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кашчунас запропонував журналістам у середу розширити повноваження повітряного патрулювання НАТО в Балтії, щоб дозволити винищувачам "негайно злітати та знищувати безпілотники".
Головнокомандувач естонської армії Андрус Меріло минулого тижня закликав уряд придбати додаткові боєприпаси на суму 1,6 млрд євро для можливості завдання ударів на великі відстані.
Без цього військовий конфлікт із Росією означав би для Естонії "катастрофічні втрати", заявив командувач у документі, який не підлягає розголосу.
Що відомо про російські "шахеди" у Латвії та Румунії
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс повідомив, що в суботу, 7 вересня, у Резекненському районі на сході Латвії упав російський військовий безпілотник.
За даними Міноборони Латвії, російський дрон залетів у повітряний простір з Білорусі. Збройні сили спостерігали за його рухом і визначили місце падіння.
9 вересня представники Національних збройних сил Латвії на пресконференції уточнили, що безпілотник, який впав у Резекненському регіоні, — це російський Shahed, на якому був вибуховий пристрій, що був знищений на землі після падіння.
8 вересня група ударних безпілотників російської армії, яка атакувала Україну порушила повітряний простір Румунії.
9 вересня румунське Міноборони заявило, що пошукові групи знайшли фрагменти російського безпілотника біля села Периправа в повіті Тулча. Елементи відправили на експертизу.
Далі сили Міністерства національної оборони Румунії проводитимуть дослідження в околицях села Караорман в тому ж повіті, де, імовірно, є ще один можливий район падіння уламків. Обидва райони Тулчі — в болотистій місцевості, тож румунська інфраструктура не була пошкоджена, додали в міністерстві.
Це не вперше за час повномасштабного вторгнення, коли армія РФ порушує повітряний простір країни члена НАТО. Російські цілі вже помічали у Польщі, Латвії та Молдові.