За результатами другої сесії Собору Естонської православної церкви Московського патріархату (ЕПЦ МП) було прийнято нову редакцію статуту без згадки про Московський патріархат.
Про це повідомляє ERR.
Зазначається, що головним завданням сесії було затвердження шляхів досягнення більшої "адміністративної самостійності" ЕПЦ з урахуванням досягнутих домовленостей у переговорах із естонською владою. Таким чином Собор прийняв нову редакцію статуту церкви, в якій закріплюється самостійність у справах церковно-адміністративних, церковно-господарських, церковно-просвітницьких та церковно-громадянських.
Також, з посиланням на Томос 1993 року, виданий патріархом Алексієм II, було змінено назву церкви. Тепер це естонська православна церква (ЕПЦ).
Наприкінці липня цьогоріч представники ЕПЦ МП та МВС Естонії погодили подальші кроки щодо зниження та ліквідації впливу Московського патріархату на ЕПЦ МП.
На зустрічі ЕПЦ МП представила своє бачення процесу відокремлення від Московського патріархату у два етапи: на першому етапі буде змінено нинішній статут, а на другому – розпочнуться консультації з Естонською апостольською православною церквою (ЕАПЦ) для пошуку можливостей для об'єднання всіх православних Естонії під єдиною церквою у майбутньому.
20 серпня Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у Росії. Згідно з ним, вони мають припинити свою діяльність в Україні.
Що передбачає закон
Закон про регулювання діяльності релігійних організацій має унеможливити діяльність церков, які керуються державою, яка здійснює агресію проти України, тобто — Росією.
Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.
Раніше, в ефірі телемарафону, спікер парламенту Руслан Стефанчук розповів, що релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв'язки з Росією.
Якщо зв'язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.
