Кремль вирішив оголосити антитерористичну операцію у трьох регіонах — на відміну від воєнного стану — щоб зменшити масштаб вторгнення в Курську область і запобігти внутрішній паніці чи негативній реакції. Це демонструє небажання Кремля вживати більш радикальних заходів у відповідь до ситуації.
Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Як відзначили в ISW, Національний антитерористичний комітет Росії оголосив 9 серпня антитерористичну операцію в Бєлгородській, Брянській і Курській областях у відповідь на вторгнення в Курську область.
Антитерористична операція дозволяє російській владі вживати ряд заходів, включаючи призупинення або обмеження послуг зв’язку, моніторинг телекомунікаційних каналів, конфіскацію транспортних засобів і проникнення в приватну власність.
Раніше російська влада оголошувала про проведення антитерористичної операції в Білгородській області на один день у травні 2023 року у відповідь на рейди російських добровольців.
“Кремль, зокрема, не наважився оголосити офіційний стан війни проти України або воєнний стан — більш серйозні заходи реагування, які б мобілізували більші державні ресурси Росії через ширшу і більш руйнівну для країни мобілізацію”, — йдеться в аналітичному звіті.
Зазначається, що оголошення воєнного стану, зокрема, дозволило би російській владі вжити більш радикальних заходів, таких як заборона мітингів і демонстрацій, введення комендантської години та організація виробництва оборонної продукції для військових.
“Путін утримався від офіційного оголошення воєнного стану, неодноразово демонстрував своє небажання повністю переводити російське суспільство на воєнний стан і відмовився від оголошення загальної мобілізації в рамках більш широких зусиль із запобігання внутрішньому невдоволенню, яке могло б загрожувати стабільність режиму Путіна”, — відзначили аналітики.
В ISW також зауважили, що, імовірно, Путін призначив Бортнікова керівником контртерористичної операції, тому що той раніше зарекомендував себе як ефективний менеджер під час криз, які загрожували внутрішній стабільності Росії та кремлівському режиму.
Оголошення антитерористичної операції під керівництвом Бортникова говорить про те, що Путін був незадоволений тим, як російське військове командування впоралося з ситуацією в Курській області, йдеться в аналітичному звіті.
Зазначається, що складна система управління антитерористичної операції ФСБ під проводом Бортнікова може знизити ефективність російської відповіді на операцію у Курській області.
У статті 9 закону про антитерористичні операції зазначено, що “підрозділи і з'єднання ЗС РФ залучаються до проведення антитерористичної операції за рішенням керівника антитерористичної операції”.
“Росгвардія” 10 серпня заявила, що елементи з “Росгвардії”, ФСБ і МВС беруть участь в антитерористичній операції в Бєлгородській, Брянській і Курській областях. При цьому прикордонні райони Бєлгородської, Брянської та Курської областей перебувають у зоні відповідальності російського Північного угруповання військ.
“Підрозділи, підпорядковані Міністерству оборони, ймовірно, є найкраще оснащеними для того, щоб відкинути українські сили назад. Незрозуміло, як ФСБ і Бортніков створять чітку спільну організацію антитерористичної операції серед цих різнорідних елементів, і, ймовірно, між ФСБ та іншими структурами виникнуть тертя та бюрократичні перешкоди, що знизить загальну боєздатність російських сил”, — наголосили в ISW.
Там також відзначили, що російське Міноборони, схоже, покладається на поєднання російських військовозобов’язаних, які вже діють у Курській області, підрозділи Північного угруповання військ і підрозділи, передислоковані з менш пріоритетних прифронтових районів в Україні, для захисту в Курській області, що, ймовірно, посилить дезорганізацію обраної Росії відповіді.
“Транскордонна операція України в Курській області загрожує Кремлю потенційною політичною кризою щодо жертв серед російських призовників, на яких Кремль все більше покладається для захисту російського державного кордону з Україною”, — відзначили також аналітики.
Зазначається, що 10 серпня російська опозиція та соцмережі почали поширювати перші скарги від членів сімей російських призовників щодо їхньої участі в операціях з оборони російського кордону.
Хоча кількість цих скарг обмежена і не призвела до об’єднання, Кремль раніше висловлював серйозну стурбованість реакцією громадськості на незаконне використання призовників у бойових діях. Раніше Кремль зіткнувся з помітною суспільною реакцією навесні 2022 року за незаконну відправку російських призовників на передову в Україні та критикою за те, що покладався на призовників для відбиття попередніх прикордонних рейдів російських добровольців і відповіді на заколот ПВК “Вагнер” влітку 2023 року.
Бої у Курській області РФ
Міноборони РФ ввечері 6 серпня підтвердило, що у Курській області Росії тривають бої. Туди висунулися резерви російських військ. Там заявили, що близько 8 ранку за московським часом до трьохсот українських військових при підтримці 11 танків та понад 20 ББМ атакували позиції підрозділів прикриття держкордону РФ.
У МО РФ стверджують, що до цього причетні військові 22 механізованої бригади ЗСУ. Суспільне звернулося по коментар до пресслужби цієї бригади. Там заявили, що нині ситуацію не коментують. Також цього не роблять у Генштабі ЗСУ. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк теж прямо не підтвердив, хто воює в Курській області.
Очільник Кремля Володимир Путін 7 серпня відреагував на "прорив" у Курській області РФ, звинувативши Україну у "провокації".
Удень 8 серпня заступник начальника головного військово-політичного управління Міноборони і командир чеченських спецпризначенців "Ахмат" Апті Алаудінов повідомив, що під час боїв у Курській області загинули російські військові (без уточнення, скільки загинуло) і що ЗСУ зайшли вглиб області на 10 км. Але каже, що “жодного незворотного процесу не відбулося”. За його словами, українські військові взяли населені пункти, тому що в Росії на цій ділянці "не було ні сил, ні засобів, ні ресурсів".
Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що українські військові атакою на Курську область "спробували посіяти паніку серед жителів регіону". Також вона закликала відреагувати на події міжнародну спільноту.
На події у Курській області РФ відреагували у США. Речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що Штати спілкуються з Україною щодо операції у Курській області Росії. Він додав, що немає нічого незвичайного в тому, що "українці не повідомляють нас про свою точну тактику до того, як вони її реалізують". Речник Єврокомісії Петер Стано теж прокоментував події у Курській області РФ і заявив, що згідно з міжнародним правом, Україна "має законне право захищатися, в тому числі завдаючи ударів по агресору на його території".
