Військовий роти вогневої підтримки "Чорний Лебідь" веде вогонь з автоматичного гранатомета по ворожій піхоті, Часів Яр, Донеччина, липень 2024 року. Суспільне Новини
Бійці 225-го окремого штурмового батальйону понад три місяці обороняють Часів Яр на Донеччині. Ситуацію на цій ділянці фронту описують як "стабільно важку". Активний наступ на місто армія РФ розпочала ще навесні. Відтоді росіяни закидують Часів Яр КАБами та обстрілюють з артилерії. З міста евакуювали майже всіх цивільних.
На початку липня українські військові відійшли з мікрорайону Канал — росіяни зруйнували його авіабомбами й тримати оборону там стало неможливо.
Зараз на цьому напрямку армія РФ наступає переважно малими групами піхоти. Їхні штурми зупиняє рота вогневої підтримки. Головне завдання — не підпустити росіян на відстань ближнього бою, та прикрити своїх штурмовиків і піхотинців.
Як бійці роти вогневої підтримки "Чорний Лебідь" 225-го батальйону кожного дня відбивають атаки — у фоторепортажі Суспільного.
Військові розповідають, головне у їх роботі — точність та швидкість. Побачивши пересування ворожої піхоти аеророзвідка передає координати розрахунку АГС, який одразу відкриває вогонь. "Бувають ситуації, коли хлопці вночі в трусах вибігають, аби встигнути за 10-20 секунд відпрацювати. Важливі секунди, інакше противник пройде точку, яка добре пристрілена", — розповідає командир роти "Санич".
"Часом здається, що російські військові — безкінечні: вбиваєш одних, а через якийсь час "лізуть" нові. Але зрештою — чим більше їх вбиваєш, тим менше вони активні", — говорить військовий з позивним JS.
Завдання групи ударних дронів — шукати та знищувати піхоту. За словами військових, найчастіше це відбувається під час ротацій ворога на позиціях, або коли росіяни доставляють туди боєприпаси чи їжу. Втім, буває, ударні дрони зупиняють і штурм.
"Усі, хто мого віку, та і трохи старші, хто став на захист країни, на жаль — зламане покоління. Так чи інакше нам доведеться жити з цим досвідом війни. Втім, я ні про що не шкодую. Це мій обовʼязок", — каже "Кіт".