З початку повномасштабного вторгнення росіяни знищили понад половину української генеруючої потужності. Експерти кажуть, відключень світла варто очікувати, як в наступні місяці, так і під час опалювального сезону. Замість знищених потужностей Україна планує розбудовувати мережу децентралізованих станцій, президент Зеленський заявив, що до кінця року, в країні має зʼявитися 1ГВт газової генерації, також в ймовірних планах — запуск нових блоків на АЕС. Наскільки ці плани реалістичні — розповідає Суспільне.
В якому стані енергетика
За різними данимиООН наводить цифри в 37,6 ГВт, Київський інститут економіки — в 45 ГВт, видання Financial Times пише про 55 ГВт до повномасштабного вторгнення українська енергетика мала потужність 37-55 ГВт. Нині, вцілілими залишаються менше ніж 20 ГВт — трохи більше, ніж країна споживала під час опалювального сезону минулої зими (18 ГВт).
Причинами таких втрат, стала, зокрема, нова тактика обстрілів. За словами Марії Цатурян, директорки з комунікацій НЕК "Укренерго", раніше головними цілями росіян були трансформаторні підстанції — обʼєкти, що передають електрику. Нині ж вони б'ють по об‘єктах, які її виробляють — за цей рік армія РФ знищила 80% ТЕС та ТЕЦ (теплова генерація) та 33% ГЕС (гідрогенерація). Відновлювати їх складніше. Йтися може про місяці чи навіть роки робіт. Загалом, від лютого 2022 року втрати енергосектору України сягнули 56,5 млрд доларів США, порахували у МВФ.
Дмитро Сахарук — виконавчий директор ДТЕК, однієї з основних компаній, що виробляють електрику в Україні, каже, 90% їхніх теплових станцій вже не працює: "Після попередніх обстрілів (у 2022-2023 роках — ред) ми відновили 10 енергоблоків і витратили на це 110 млн доларів. Зараз у нас збитки у 350-400 млн доларів. Вже зрозуміло, що все відновити неможливо".
Схожа ситуація і з компанією "Центренерго", яка керувала трьома ТЕС — Трипільською, Зміївською та Вуглегірською. Всі вони знищені.
За словами Сахарука, Україна має щоденний дефіцит електрики від 2 до 4 ГВт. Найважча ситуація очікується в середині літа, оскільки через спеку зросте споживання електроенергії. Також на ремонт виходять енергоблоки АЕС, які є основою генерації (виробляють близько 8 ГВт потужності). "В режимі більшого або меншого дефіциту, будемо жити наступні місяці й наступний опалювальний сезон", — говорить голова “Укренерго” Володимир Кудрицький.
Що планує робити Україна
Є класичний набір пунктів — захист енергообʼєктів від атак РФ (на що, як заявив президент Зеленський, потрібні принаймні ще сім систем ЗРК Patriot), концентрація на ремонті того, що можна полагодити відносно швидко (теплові електростанції), зменшення споживання електрики.
Проте, глобально, стратегія така: розбудова децентралізованої генерації (її також називають розподіленою). В першу чергу, мова йде про газову генерацію — газотурбінні та газопоршневі станції. В більшості, вони мають невелику потужність — від 10 кВт до 500 МВт, працюють на газі, і можуть за хвилини вмикатись в енергосистему. "Для порівняння — атомний блок розганяється три доби, тепловий блок з холодного стану піднімається від 8 до 12 годин, з гарячого — від 30 хвилин до 1,5 годин", — пояснював прем‘єр-міністр Денис Шмигаль. До того ж робота мережі, що побудована з сотень невеликих станцій, менш уразлива для російських ракет.
Перший 1 ГВт газової генерації мають встановити до кінця року, заявив Володимир Зеленський, а ще 4 ГВт зʼявляться у найближчі роки (у Міненерго Суспільному уточнили, що йдеться про чотири роки). Заступник міністра енергетики Микола Колісник називає плани побудови 1 ГВт до кінця року реалістичними, проте частина експертів їх такими не вважає.
"Газовій генерації потрібно додаткове обладнання, спеціальні фундаменти, укриття. Тільки все це займе рік", — говорить Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
До цього є й проблема в фінансуванні. Зі слів Миколи Колісника, в Україні вже встановлюється декілька сотень МВт газової потужності, але на середину весни були готові лише "декілька десятків МВт1ГВт — це 1000 МВт". Малу кількість встановлених станцій Суспільному підтвердило і джерело в уряді. За його даними всього планували побудувати близько 40 газових потужностей, які можуть видавати до 1 ГВт. Але станом на квітень встановили лише одну станцію, ще пʼять, що мають запрацювати протягом року, в роботі: "У нас не вистачає коштів. Можливо, ще 1-2 купимо, решту сподіваємось отримати від міжнародних партнерів". Наразі партнери України передали шість газотурбінних установок, пʼять з них — Японія та американський фонд USAID.
Виходом можуть стати інвестиції від приватного бізнесу, каже керівник Центру енергетичної трансформації та сталого розвитку Київської школи економіки Борис Додонов, але, щоб зацікавити підприємців, потрібні ринкові тарифи на електрику. З 1-го червня для населення вони виросли з 2,64 грн до 4,32 грн, але все ще не є ринковими, говорить прем‘єр-міністр Шмигаль, та наводить ринкову цифру: 7-8 грн грн.
Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький пояснює — через цю різницю, в енергосекторі всі всім винні (наприклад, тільки його компанії заборгували вже 32 млрд грн), тож це не ті умови, якими можна заохотити приватних інвесторів.
В уряді кажуть, деякі кроки на зустріч бізнесу вже зробили, наприклад, дозволили купувати газові потужності за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Та частина експертів все одно вважає, 1 ГВт газової генерації до кінця року — це нереалістичний сценарій. Володимир Кудрицький прогнозує, що це станеться не раніше зими 2025-26 років.
Будівництво АЕС
Міністерство енергетики та "Енергоатом" також пропонують розбудовувати атомну генерацію, яка до повномасштабного вторгнення виробляла 55,1% всієї української електрики. Мовляв, АЕС — це основа енергетики, і на відміну від теплової та гідрогенерації Росія не обстрілює атомні станції. Серед більш практичних аргументів: розбудовувати АЕС потрібно, адже більшість енергоблоків по країні перевищили ресурс, а у кількох закінчуються і продовжені терміни експлуатації, їх можуть зупинити у 2030-2031 роках, тож рано чи пізно ці блоки буде потрібно замінити й краще — на нові, каже Григорій Плачков, колишній голова Держатомрегулювання.
17 червня комітет Верховної ради схвалив законопроєкт про добудову третього та четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Їхня загальна потужність — близько 2 ГВт.
Добудова блоків коштує майже 2,9 млрд доларів. Якщо депутати проголосують за законопроєкт найближчим часом, третій енергоблок має запрацювати у 2027-му, четвертий — у 2028-му. Частина експертів вбачає в цьому проблему. По-перше, електрика потрібна не за декілька років, а вже взимку, по-друге — мовляв, в України немає грошей одночасно займатися розбудовою і газової, і атомної генерації. "Можемо залучити ресурси тільки на одну задачу", — говорить нардепка і членкиня з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун.
Раніше Forbes повідомляв, що газова електростанція на 28 МВт коштує $15 млн. Тобто на 2,9 млрд доларів, в які обійдеться добудова блоків на Хмельницькій АЕС, можна купити майже 200 газових станцій з загальною потужністю у понад 5,4 ГВт, що у 2,5 раза більше за потужність обох блоків на ХАЕС.
Та в Міністерстві енергетики кажуть, на фінансування інших проєктів можлива добудова АЕС не вплине, адже гроші на неї будуть залучати додатково. Їх планують брати у кредит, а віддавати буде "Енергоатом", повідомили Суспільному в Міненерго.
На які сценарії очікувати взимку
На думку Бориса Додонова, песимістичний прогноз: якщо все лишиться як є, взимку в домівках електрика буде близько чотирьох годин на день. Оптимістичний прогноз: відключень не буде, якщо люди зменшать споживання на 15%, в Україні таки збудують 1 ГВт газової генерації, та країна збільшить імпорт електрики. У коментарі Суспільному Міненерго повідомило, що імпорт планують збільшити з 1,7 ГВт до 2 ГВт.
"Але це — крайні сценарії. Відключення можуть бути досить помірні. Та й Україна зараз набагато краще готова в плані управління ситуацією, коли відбувається пошкодження генерації", — додає Додонов.
На думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка при песимістичному сценарії світло будуть вимикати 14 годин на добу, при оптимістичному — шість годин.
А от щодо блекауту, його ймовірність зараз нижче 10%, вважає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.