Бронювання медиків від мобілізації — це умовний процес, адже вони є військовозобов'язаними під час воєнного стану. При чому як чоловіки, так і жінки.
Про це в інтерв'ю BBC розповів міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко.
"Для них зовсім інші норми прописані (у законодавстві — ред.), в тому числі й для жінок-медиків. Те, що ми їх бронюємо, – це умовне бронювання. Бо це наша робота з Міноборони, щоб забезпечити й надання медичної допомоги в цивільному секторі, і щоб була медична допомога для тих, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає нашу незалежність", — сказав він.
За його словами, якщо з одного медзакладу до лав ЗСУ забирають стільки спеціалістів, що це зупиняє процес, то МОЗ втручається.
"І, повірте, нам на зустріч йде і Міноборони, і командування Медичних сил. Тому це процес постійний, і ми дивимося, як краще, як швидко перекидати певні спеціальності для того, щоб жодна із систем не зупинилась", — пояснив Ляшко.
Він розповів, як відбуваються подібні "втручання" з боку профільного відомства.
"Ми через Сухопутні війська додзвонюємося до цього ТЦК, розглядаємо конкретну ситуацію і повертаємо її в те русло, яке дозволяє нам і тримати медичну частину ЗСУ в бойовій готовності, і забезпечити надання медичної допомоги в цивільних закладах охорони здоров'я", — сказав міністр.
На запитання, хто і як вирішує щодо бронювання того чи іншого медика, міністр зазначив, що саме керівник певного медзакладу подає відповідні списки.
"Якщо ми говоримо про заклади регіонального рівня, які в підпорядкуванні чи обласної ради, чи органів місцевого самоврядування – керівник закладу подає списки до військової адміністрації. Військова адміністрація передає на бронювання до Міноборони", — сказав він.
Водночас Ляшко підкреслив, що у разі необхідності на запит ЗСУ — вони будуть розброньовані.
"Це бронь, яка показує, що ось ці люди нам потрібні для критичного забезпечення надання медичної допомоги в цьому конкретному закладі. Але якщо нам Сили безпеки і оборони скажуть, що треба така-то кількість медичних працівників, ми будемо перелаштовувати надання медичної допомоги, щоб військовий сектор не страждав", — сказав очільник МОЗ.
Міністр наголосив, що це пріоритет, адже якщо військо страждатиме від нестачі меддопомоги, то відповідно завтра може не стати й цивільного медичного сектора, адже РФ знищує інфраструктуру української системи охорони здоров'я.
"У країні війна. У країні немає такого, що Вася і Петро заброньований, а я не заброньований. Це питання вирішує керівник на місці. Виходимо із ситуації по кількостях – скільки вже мобілізованих (медиків — ред.), хто пішов добровольцем. Щоб не зупинявся процес лікування пацієнтів на всіх етапах", — додав Ляшко.
Що відомо про бронювання
Нині можуть бути заброньовані працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та організацій у порядку, встановленому Кабміном.
Постанова Кабміну зараз дозволяє бронювати 50% військовозобов'язаних працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств.
У квітні премʼєр-міністр Денис Шмигаль доручив міністерствам оновити постанови про визначення критично важливих підприємств, за якими бронюють військовозобовʼязаних. Він заявив, що бронювання має бути справедливим і повинні бути чіткі критерії, за якими визначатимуть такі підприємства.
У Верховній Раді планують зареєструвати законопроєкт про економічне бронювання. У Комітеті з питань економічного розвитку є пропозиції, які розробляла група на чолі з головою Комітету Дмитром Наталухою. Ці пропозиції надають можливість роботодавцю самостійно визначити стратегічно важливих для підтримки життєдіяльності бізнесу робітників, сплатити 20 000 грн в місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки.
Що відомо про законопроєкт щодо мобілізації
26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.
11 квітня український парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт про мобілізацію. Депутати прийняли документ без норми про демобілізацію. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною радою. Законну силу документ набув 18 травня 2024 року.
