Україна піднялася в рейтингу свободи преси – "Репортери без кордонів"

Репортер на війні. Getty Images

Україна поліпшила свої позиції в цьогорічному Індексі свободи преси, піднявшись за рік на 18 позицій — з 79 на 61 місце.

Індекс свободи преси у 2024 році оприлюднила організація "Репортери без кордонів" (RSF).

Лідерами у світовому рейтингу стали Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували цього року "добрі" показники свободи слова. Торік до цього списку належала також Литва.

Свобода преси піддається випробуванням в Угорщині, Мальті та Греції – трьох країнах ЄС з найнижчим рейтингом. У світовому рейтингу вони посіли 67, 73 та 88 сходинку відповідно.

"Задовільною" є ситуація у 33 країнах — здебільшого у більшості країн Західної та Центральної Європи, зокрема Литві та Латвії (12 і 13 позиція відповідно), Канаді, Австралії, Тайвані, Південній Африці, а також Молдові (31 позиція) та інших.

"Проблематичною" RSF оцінила ситуацію у 50 країнах, зокрема в Італії та Польщі (46 та 47 позиція), США (55 місце), Румунії та Угорщині (49 та 67 місце). У цю ж категорію на 61-й позиції потрапила Україна.

Ще у 49 країнах ситуація оцінена як “складна”. Серед європейських країн сюди потрапили лише Сербія, Албанія та Грузія (98, 99 та 103 місце відповідно).

Ситуація з пресою в Україні

"Репортери без кордонів" відзначили покращення показника безпеки – зменшення кількості загиблих журналістів, і політичного показника для України.

В RSF заявили, що український медіаландшафт є різноманітним, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів.

"Держава також стала центральним медіаактором після російського вторгнення в лютому 2022 року. Медіасектор несе на собі основний тягар впливу російського вторгнення, що порушує роботу редакцій і навіть ставить під загрозу їхнє економічне виживання", – йдеться у звіті.

У "Репортерах" зазначили, що війна кардинально змінила роботу українських журналістів та сюжети, які вони висвітлюють.

"Російські напади по всій країні перетворили їх усіх на військових репортерів. Однак українські ЗМІ продовжують висвітлювати соціальні теми та відігравати важливу роль у викритті корупції в еліті країни, попри тиск", — зазначили в організації.

Водночас правозахисники заявляють, що гендерна нерівність у засобах масової інформації залишається проблемою, "особливо коли мова йде про можливість висловити думку експертам із певних тем – проблема, яка загострилася після російського вторгнення".

В організації заявили, що війна, розпочата Росією 24 лютого 2022 року, ставить під загрозу виживання українських ЗМІ, бо в цій "інформаційній війні" Україна "перебуває на передовій протидії експансії кремлівської системи пропаганди".

"Після російського вторгнення в лютому 2022 року безпека журналістів опинилася під загрозою як ніколи. Іноді їх навмисно обстрілюють, попри те, що вони демонструють знаки "Преса", і список поранених або вбитих репортерів і ЗМІ, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати… Кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації також викликають занепокоєння", — йдеться у повідомленні.