Лієв залишився без запобіжного заходу. У Transparency International пояснили, що сталося

Доповнено
Експосадовець Міноборони Олександр Лієв проходить поліграф, 5 лютого 2024 року. Фото: Влада Колодій/Суспільне

Ексчиновник Міноборони Олександр Лієв, підозрюваний у справі про заволодіння майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, фактично залишився без запобіжного заходу.

Як пояснили у громадській організації Transparency International Ukraine, ще 12 лютого Олександра Лієва взяли під варту з 50 млн грн застави, за місяць відпустили додому під особисте зобов’язання, але 9 квітня АП ВАКС скасувала це рішення,

"Лієв, утім, не повернувся в СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Фактично він залишився без запобіжного заходу", — йдеться у повідомленні.

В організації додали, що сьогодні ВАКС повторно розглядав клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, але потреба в цьому за час уже відпала, тому суд залишив клопотання без розгляду.

Адвокат Лієва Назар Кульчицький у коментарі Суспільному підтвердив, що Лієву скасували особисте зобов'язання, і з 9 квітня у нього ніякого запобіжного заходу немає.

"Справа в тому, що ухвала тримання під вартою з юридичною точки зору не мала сенсу, тому що сьогодні суд припинив розгляд цього клопота. Фактично нічого в плані запобіжного заходу сьогодні не змінилось. Олександр без побіжного заходу. Він перебуває за місцем проживання, працює, прибуває до слідчого прокурора чи суду, як тільки його викликають. Тобто ніяких реальних підстав для обрання йому жодного запобіжного заходу немає", — пояснив захисник.

Вдень 16 березня адвокат Лієва повідомив Суспільному, що його підзахисний наразі перебуває вдома. За його словами, суд змінив міру запобіжного заходу Олександру Лієву — перебування під вартою на звільнення.

Що відомо про справу щодо розкрадання коштів на закупівлі снарядів для ЗСУ

27 січня правоохоронці прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів "Львівського арсеналу".

СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Вони задокументували дані та встановили всіх причетних до оборудки.

За матеріалами справи, п'ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.

За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти справи уклали з Міністерством оборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Постачання озброєння не відбулося, попри зобов’язання розпочати їх у грудні 2022 року. Водночас Міноборони переказало постачальнику озброєнь — компанії "Львівський арсенал" — 97% суми, передбаченої угодою.

Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.