Макрон проти Шольца, ядерні погрози РФ, роз'єднаність Заходу — огляд світових ЗМІ за тиждень

Президент Франції Еммануель Макрон вітає канцлера Німеччини Олафа Шольца на конференції на підтримку України в Парижі, Франція, 26 лютого 2024 року. Фото: Antoine Gyori/Corbis/Getty Images

Підсумки двох років повномасштабної війни, проблеми українських фермерів, президент Франції Макрон розмірковує над відправленням французьких військ до України, Путін погрожує ядерною зброєю. Суспільне розповідає, що світові ЗМІ на тижні писали про Україну.

"Грандіозні" бачення війни та проблеми фермерів

Американське видання Bloomberg пише, що Європа може або зробити більший внесок в оборону України, або ж зіткнутися в майбутньому зі складнішим завданням — стримуванням Росії. На думку журналістів, ЄС має братися за спільні оборонні закупівлі, нарощувати ОПК, а для України постачати більше боєприпасів та допомагати у відновленні оборонно-промислової бази.

Також, посилаючись на офіційних осіб, Bloomberg припускає, що Макрон умисне неоднозначно заговорив про розміщення західних військ в Україні, щоб створити невизначеність для військових планувальників РФ. Натомість канцлер ФРН Олаф Шольц однозначно відхилив можливість відправлення німецьких солдатів до України. За словами одного неназваного французького чиновника, Макрон вважає Шольца лідером без належної сміливості, короткозорого. А як розповіли помічники канцлера, у Берліні Макрона сприймають як монархічного діяча, який більше виголошує грандіозні бачення, ніж реалізовує їх.

Також Bloomberg звертає увагу на проблеми українських фермерів. Видання наводить як приклад господарство аграрія Андрія Пастушенка на Херсонщині. Його угіддя було під окупацією, росіяни убили частину корів, пошкодили склади та техніку. Зараз поля страждають без зрошування після підриву Каховської ГЕС, а також з господарства до лав Сил оборони призвали чверть робітників. Мобілізація фахівців, пише Bloomberg, призводить до браку робочих рук, фермери залучають, зокрема, жінок і пенсіонерів.

Довіра до гаранта безпеки

Журналістка та історикиня Енн Еплбаум у своїй колонці для The Atlantic каже, що відтягування республіканцями ухвалення військової допомоги для України може негативно позначитися на сприйнятті США як гаранта світової безпеки. На її думку, кандидат у президенти Дональд Трамп використовує однопартійців-республіканців, аби підірвати зовнішню політику Джо Байдена та послабити американську владу та довіру до неї.

Пасивність США сприятиме перемозі Росії в Україні, це дискредитує Сполучені Штати, послабить американські альянси в Європі та Азії, підбадьорить Китай та Іран і збільшить ймовірність вторгнення в Південну Корею чи Тайвань, пише Еплбаум.

Польща — про війну з РФ

У Польщі говорять про небезпеку війни. За словами політологині Катажини Пісарської в інтерв’ю RMF24, "траєкторія подій дуже песимістична" і варто зосередитися на підготовці до найгірших варіантів, тобто збройного конфлікту з Росією. А ще вона назвала кризу мігрантів з РФ та протести фермерів на кордоні з Україною — інструментами Кремля для ведення гібридної війни.

Якщо наступний президент США не надаватиме військову допомогу НАТО й Україні, то, каже Пісарська, це може підштовхнути Путіна протягом трьох років підготувати наступ на країни НАТО. До такої війни Європа без США буде готуватися 5-8 років. Хоча для європейських суспільств війна НАТО з Росією — досі науково-фантастичний сценарій, це політологиня помітила на Мюнхенській безпековій конференції.

Чеслав Бєлецький, польський архітектор і політик, колишній голова комітету закордонних справ у Сеймі, у виданні Rzeczpospolita каже, що в Польщі "є не роки, а місяці, щоб підготуватися до війни". За його словами, новий польський уряд за перші 100 днів роботи так і не визначився з безпековими кроками.

Безпека Аргентини

Аргентинське видання La Nacion написало, що після двох років повномасштабного вторгнення РФ, для України "сценарій розвитку подій стає все більш похмурим і невизначеним". Серед причин цього видання називає невизначеність з допомогою від США, та перевагу росіян чисельністю та озброєнням.

"Такий сценарій вимагає енергійного і рішучого втручання міжнародних організацій з метою досягнення довгоочікуваного перемир'я і перемовин, щоб покласти край цій ініційованій Росією війні", — ідеться в матеріалі. Хоча в аргентинському медіа є заклики до перемовин, але наголошується, що винуватець вторгнення — Росія.

Посол Франції в Аргентині Ромен Надаль написав для La Nacion колонку, де говорить про те, що наслідки війні виходять за межі Європи й відчутні в країнах, що перебувають у нестабільній ситуації. Зокрема, зросли ціни на енергоносії та погіршилася продовольча безпека. Посол пояснює, підтримка України — в інтересах безпеки Аргентини. Держава долучена до Української формули миру. Важливим сигналом підтримки є регіональна конференція з питань України, яку прийматиме Аргентина.

Путін погрожує ядерною зброєю

Заступниця директора Центру оборонних досліджень Естонії Крісті Райка в інтерв’ю фінському мовнику Yle прокоментувала промову президента РФ 29 лютого. Путін попередив країни Заходу не вводити війська в Україну, про що напередодні міркував Макрон, оскільки це може призвести до ядерного конфлікту.

"Незгода з боку інших країн [відправляти війська в Україну] створили картину роз'єднаності, невизначеності та поганої стратегічної комунікації між західними країнами", — каже експертка. Це, на її думку, і підштовхнуло Путіна на погрози.

"Тауруси" та настрої суспільства

Німецький юрист і політолог Томас Зігмунд оцінив позицію Шольца, який проти відправлення далекобійних "Таурусів" в Україну. У виданні Handelsblatt, де Зігмунд керує політичним відділом, експерт говорить, що німці виступають за підтримку України, але бояться третьої світової війни. Тож Шольц балансує між настроями суспільства і намагається утримати позиції своєї Соціал-демократичної партії.

В цьому ж виданні політологиня Клаудія Мейджор наголошує на роз’єднаності Європи (зокрема, між Німеччиною та Францією) щодо допомоги Україні: "Ми відчуваємо какофонію, малодухість, сварки. Європейці звинувачують один одного в неефективності", пише вона і додає, що це може мати катастрофічні наслідки для ЄС.

Риба з РФ поза санкціями

Катарське видання Al Jazeera звернуло увагу на те, що поза санкціями досі залишаються харчові продукти з Росії. Зокрема, рибна промисловість РФ тільки частково заблокована в США і незначною мірою в Європі. Сполучені Штати ввели санкції на російські морепродукти з березня 2022 року, але Росія їх обходить через треті країни, як-от Південну Корею чи Китай, звідки товар уже під іншою маркою надходить у Штати. "Маскують рибу і в ЄС, але оскільки там нема жорстких санкцій, у 2022-му Росія збільшила експорт риби до Євросоюзу, а у 2023-му досягла історичного максимуму такого експорту".

Стефані Медсен, голова Асоціації морських переробників США, підрахувала, що тільки у 2023 році $3,97 млрд від російського імпорту риби пішли на підтримку війни. Російські виробники морепродуктів навіть користувалися деякими привілеями протягом великої війни. Частина риби прибула до ЄС без мит або за зниженим тарифом, і Рада ЄС тільки в січні 2024-го скасувала ці пільги. Якщо продукцію з РФ обмежувати, її ціни в ЄС зростатимуть.

Також в Al Jazeera вийшов матеріал стосовно російських заморожених активів, які можна використати для допомоги Україні. Самі активи не можна конфісковувати юридично, але можна застосувати прибуток із них. Проте країни побоюються, що це підірве довіру та знизить світові інвестиції у долар та євро. Мовляв, світові банки припинять бути економічними гарантами безпеки для грошей. Разом із тим професор міжнародного публічного права в Оксфордському університеті Дапо Аканде посилається на виняток у міжнародному праві — контрзаходи. Вони застосовуються тимчасово та є виправданими як відповідь на незаконні дії іншої держави.

***

Цього тижня західні ЗМІ також підбивали підсумки двох років повномасштабної війни. Зокрема, на CNN виділили 12 її ключових моментів, серед яких російський удар по драмтеатру в Маріуполі, розстріли в Бучі, заколот "вагнерівців" та зміна головнокомандувача ЗСУ.

А на BBC проаналізували, що ця війна змінила всередині РФ. Там виділили втрати російської армії, обстріли прикордонних російських громад, смерть опозиціонера Навального у в’язниці та ордер МКС на арешт Путіна та уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової.