Законопроєкт про мобілізацію — що в ньому та що про нього кажуть депутати

Фото ілюстративне. Фото: Getty Images

30 січня Кабмін вніс до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту щодо мобілізації. В ньому, зокрема, йдеться про електронні повістки, зменшення призовного віку до 25 років та обовʼязкову 2-3-місячну військову підготовку перед відправкою на фронт. Детальніше — Суспільне.

Призов та військова служба

В законопроєкті пропонують зменшити призовний вік з 27 до 25 років, відмінити строкову службу, а замість неї запровадити базову військову підготовку (до 3-х місяців). Її українці проходитимуть з 2025 року на базі закладів вищої освіти. Після скасування режиму воєнного стану чоловіки до 25 років (жінки — за бажанням), які її не пройдуть, мають пройти базову військову службу (до 5 місяців зі збереженням робочого місця).

Без проходження базової загальновійськової підготовки з 2026-го року не будуть брати на держслужбу та в поліцію.

Нові правила військового обліку

Оновлювати облікові дані можна буде не тільки в ТЦК, а й в ЦНАПі, або в особистому електронному кабінеті, який планують створити на базі реєстру військовозобов’язаних "Оберіг".

Брати дозвіл на переїзд в інше місто у ТЦК буде більше не треба, але людина має стати на облік за новою адресою.

Повістки

Окрім звичайних паперових, зʼявляться електронні повістки. Вони будуть надходити в електронний кабінет — в ньому має зареєструватися кожен військовозобовʼязаний.

Днем вручення повістки, згідно з законопроєктом, вважатиметься день її вручення під розписку, або день, коли ТЦК отримав сповіщення про доставлення повістки до е-кабінету.

Законопроєкт говорить, що кожен мобілізований має пройти 2-3-місячну військову підготовку. Тільки після цього його можна відправляти на фронт.

Демобілізація

Законопроєкт пропонує можливість звільнення військовослужбовців, якщо вони безперервно відслужили 36 місяців під час дії воєнного стану. Проте, конкретні строки (після подачі рапортів від військових), буде визначати Ставка Верховного Головнокомандувача.

Кого звільнять від мобілізації

Мобілізації не підлягатимуть ті, хто здобуває першу професійно-технічну та вищу освіту, хто здобуває освітній рівень вищий за отриманий раніше, а також інтерни, докторанти та педагогічні працівники.

Від військової служби звільнять і людей з інвалідностями всіх груп. Але чоловіки від 25 до 55 років, яким після початку російського вторгнення встановили інвалідності ІІ та ІІІ груп, до кінця 2024-го мають пройти переогляд. Також зі списку висновків ВЛК виключать термін "обмежена придатність". Усі, хто його мав, протягом девʼяти місяців мають пройти нову комісію для отримання рішення про придатність, або непридатність.

Відстрочки

Документ передбачає, що ті, хто вступає до війська добровільно, отримають відстрочку до двох місяців.

Відстрочку також матимуть:

  • ті, в кого троє і більше дітей (та немає боргів по аліментах);
  • хто самостійно виховує неповнолітню дитину, або доглядає за хворим родичем (проте, в законопроєкті не вказаний перелік хвороб);
  • опікуни або усиновителі неповнолітньої дитини;
  • ті, у кого близькі родичі загинули, або зникли безвісти через російську агресію з 2014 року;
  • судді Конституційного суду та інших судових органів.

Працівники Нацполіції, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони, за законопроєктом, більше не матимуть відстрочки. Строковиків можуть мобілізувати лише за пів року після їхнього звільнення зі служби.

Звільнені з полону

Військовослужбовці, звільнені з російського полону, мають право звільнитися зі служби, або, якщо вирішать продовжити службу, отримати додаткову відпустку у 90 днів зі збереженням грошового забезпечення.

Облік чоловіків за кордоном

Військовозобовʼязані чоловіки, що перебувають за кордоном, зможуть отримувати консульські послуги лише якщо в них є актуальні військово-облікові документи. Винятки: оформлення документів на повернення в Україну, нотаріальні дії щодо дітей, оформлення спадщини, та консульські дії щодо громадян України, які перебувають під арештом.

Також законопроєкт передбачає, що українці, яких зняли з військового обліку у зв’язку з виїздом за кордон, мають знову стати на військовий облік.

Обмеження для тих, хто ухиляється від мобілізації

Після отримання повістки у військовозобовʼязаного буде 10 днів, щоб прийти в ТЦК. Інакше, його туди має доставити поліція. Якщо вона не зможе за 15 днів встановити місце перебування людини, ТЦК, протягом наступних пʼятьох днів, направить їй другу повістку. Якщо військовозобовʼязаний не зʼявиться вдруге, ТЦК звернеться до суду, щоб той запровадив обмеження. Серед них:

  • арешт банківських рахунків та цінностей, що зберігаються у банках;
  • обмеження на виїзд за кордон;
  • обмеження у праві керування транспортними засобами.

Усі покарання пропонують вводити до моменту виконання військовозобов’язаним вимог.

Що про законопроєкт говорять у парламенті

Народна депутатка від ЄС, членкиня Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Ірина Фріз у коментарі Суспільному сказала, що нова редакція законопроєкту досі має "сирі норми", зокрема щодо повноважень ТЦК та СП у питанні накладення обмежень щодо тих, хто не з’явився по повістці: "В даному випадку ми бачимо "сиру", поки що, норму в цій редакції, яка з моєї точки зору потребує більш чіткого викладення критеріїв, які будуть застосовуватися ТЦК та СП для подання для суду на людину, яка не з’явилася у визначений термін [за повісткою]".

На її думку, серед ключових недоліків тексту документа є і відсутність чіткого алгоритму демобілізації: "В законопроєкті є термін, 36 місяців, але далі йде якась "абракадабра" абсолютно, з моєї точки зору, щодо нормативно-правової визначеності [демобілізації]".

Ще один член профільного комітету ВР, нардеп від фракції Слуга народу, Олександр Федієнко говорить, що будь-яка мобілізація та збільшення чисельності ЗСУ — є навантаженням на економіку: "Я не головнокомандувач, але я б тут застосував у першу чергу внутрішній аудит. Можливо когось треба вже демобілізувати, зменшити економічне навантаження, когось із західного рубежу перевести на східний".

Нардеп також вважає, що система роботи ТЦК та СП має перетворитися "на рекрутингову історію", а не на каральний орган: "Люди, які йдуть служити в армію, повинні бути мотивовані, а не так, що їх силою туди запхали, а вони звідти самовільно тікають".

Коли можуть прийняти законопроєкт

Ірина Фріз вважає, що нову версію законопроєкту можуть ухвалити у березні — за регламентом, якщо законопроєкт зареєстрували, настає термін відліку для подання альтернативних законопроєктів. Він становить 14 днів.

Після цього, проєкт закону може потрапити на розгляд у парламент. Якщо його ухвалять у першому читанні — депутати будуть подавати правки до другого читання. Ця процедура може тривати від тижня до двох.