НАТО проти РФ. Чому країни Європи заявляють про "велику війну" з Росією

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (праворуч) та голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер під час зустрічі міністрів оборони НАТО в штаб-квартирі у Брюсселі, 12 жовтня 2022 року. Фото: AP Photo/Olivier Matthys

17 січня очільник військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Альянсу потрібна трансформація, бо не можна відкидати те, що в будь-який момент може початися війна з РФ. Також НАТО готує найбільші навчання з часів "Холодної війни", а декілька країн Європи закликали готуватися до "великої війни". Суспільне розповідає, хто саме про це говорить та що стоїть за цими заявами.

Країни Балтії

19 січня Естонія, Латвія та Литва оголосили, що створюють спільну лінію оборони вздовж кордону з Росією та Білоруссю для "стримування та, за потреби, захисту від військової загрози".

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що російсько-українська війна "показала, що окрім техніки, боєприпасів та живої сили, для захисту Естонії необхідні оборонні споруди на кордоні".

Зокрема, Естонія побудує лінію оборони, що складатиметься приблизно з 600 бетонних бункерів. Більшість з них будуть знаходитися в регіоні Іда-Вірумааа, який межує на півночі та сході з Росією, та на південному сході Естонії. Деякі з бункерів також розмістять біля Чудського озера.

Концепція лінії оборони обговорювалася ще на саміті НАТО в Мадриді, а окрім захисних споруд йдеться й про спільне використовування РСЗВ HIMARS та патрулювання в небі.

Чехія

Ще у грудні начальник Генерального штабу Армії Чеської республіки Карел Ржегка заявив про необхідність готуватися до "несвідомої ескалації" зі сторони Росії, бо РФ "має реально бачити здатність та волю захищатися". За думкою Ржегки Росія готується до інтенсивної та тривалої війни, а Москва вже давно перейшла на воєнну економіку.

Чеські військові вважають, що пряме зіткнення з РФ наразі малоймовірне, проте воно може настати, коли у Кремлі вирішать, що уникнути війни з європейськими країнами неможливо.

Будівельні роботи з укріплення уздовж латвійсько-білоруського кордону поблизу Криванди, 8 серпня 2023 року. Фото: Gints Ivuskans/AFP/Getty Images

Нідерланди

Інший подібний заклик пролунав від Головнокомандувача Королівської армії Нідерландів Мартіна Вайнена. У інтерв’ю виданню De Telegraaf 28 грудня 2023 року він закликав країну готуватися до можливого військового протистояння з Росією.

"Суспільство має бути готовим, якщо все піде не так. <...> [Ми] не повинні думати, що наша безпека гарантована, адже ми розташовані на відстані 1500 кілометрів [від Росії]", — сказав він.

Вайнен також додав, що Росія розуміє лише одну мову — "це міцна армія" та висловив побажання, аби більша кількість громадян країни використовували запроваджену минулого року в Нідерландах практику річної добровільної військової служби.

Швеція

8 січня 2024-го міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Булін закликав громадян бути готовими до війни: "Багато хто говорив це до мене, але дозвольте мені зробити це в офіційній ролі, більш ясно та просто: у Швеції може розпочатися війна".

Булін закликав місцеву владу та спеціалістів з надзвичайних ситуацій підготувати сферу цивільної оборони до можливого воєнного сценарію. Слова міністра також підтримав головнокомандувач ЗС Швеції Мікаель Бюден: "Подивіться на новини з України та поставте собі прості запитання: "Якщо це станеться тут, чи є у мене все необхідне? Що я маю робити?" Все серйозно і може стати ще гірше, навіть для нас".

Заяви військового керівництва країни викликали ажіотаж — у Шведському агентстві з надзвичайних ситуацій зафіксували зростання попиту на товари першої необхідності.

Німеччина

14 січня німецький Bild опублікував нібито документ Міністерства оборони Німеччини, де описані події, які можуть призвести до нападу Росії на країни східного флангу НАТО влітку 2025 року. Начебто РФ у лютому 2024-го мобілізує ще 200 тисяч людей, через що зможе навесні досягти "певних успіхів" в Україні. Далі Росія провокуватиме сутички у країнах Балтії, і врешті спробує встановити контроль над Сувальським коридором, що нібито дозволить сполучити Калінінград з Білоруссю.

"Розгляд різноманітних сценаріїв, навіть якщо вони малоймовірні, є частиною повсякденної військової справи", — прокоментувало документ Міністерство оборони Німеччини.

"Ми чуємо погрози з Кремля майже щодня. Тому маємо взяти до уваги, що Володимир Путін одного дня нападе на країни НАТО. Наші експерти очікують, що це стане можливим протягом п'яти-восьми років", — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Велика Британія

15 січня міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс виступив у лондонському Ланкастер-Хаусі з промовою, основні тези якої: "ера миру закінчилася", після "Холодної війни" Європа увійшла у період розслабленості й за ці роки на карті світу зросла низка автократичних режимів, які, на відміну від часів протистояння США та СРСР, більш "нестабільні та ірраціональні".

Шаппс також додав, що Британія витрачає на оборону рекордні для себе суми в історії та закликав західні демократії зробити те саме: "Запитайте у себе, коли ви бачите конфлікти по світу: чи схоже, що їх стане менше? Боюся, ми знаємо відповідь: ні". Британія, додав Шаппс, активно працює над власною ядерною програмою стримування.

Окрім того, він вважає, що Україна має стати тестом Заходу на здатність захищати власні цінності, а перемога Росії буде сигналом для агресорів по всьому світу. "Саме тому прем’єр-міністр Ріші Сунак підписав Безпекову угоду між Британією та Україною. Вона заснувала союз, який ми будуємо з українцями", — додав Шаппс.

"Ми переходимо від повоєнного до передвоєнного світу… Старі вороги реанімовані, нові — набирають форму. Бачимо танкові колони у Європі — в Україні. Стоїмо на роздоріжжі — чи здатися морю бід, чи зробити все, щоб стримати небезпеку? Думаю, у нас немає вибору", — підсумував міністр оборони Великої Британії.

Французький танк "Леклерк" на полігоні під час військових навчать НАТО в Румунії, 8 грудня 2022 року. Фото: Thomas Samson/AFP/Getty Images

Чи варто очікувати війни РФ з НАТО

У коментарі Суспільному політолог Олег Саакян говорить, що такі заяви зі сторони європейських військових варто сприймати серйозно, хоч цей сценарій війни не безальтернативний: "Підготовка західних суспільств до того, що потрібно здійснювати низку заходів, щоб не допустити російської агресії передбачає і фінансові видатки, і певну зміну інституційних механізмів, а це потребує суспільної підтримки і її формують саме таким чином".

Чи вплине це на підтримку України цими країнами? Саакян вважає, так, бо Україна переходить з "режиму доброї волі" ЄС до взаємних зобов’язань. Йдеться, наприклад, про безпекову угоду з Британією, посилення підтримки з боку Франції та Німеччини. Проте, політолог пояснює, що дискусія про прийнятний результат завершення російсько-української війни враховує й те, наскільки він буде безпечним для Європи: "Щоб це не розв'язало руки Росії в інших точках європейського континенту. Тобто мова про закінчення війни, яке буде відповідати, як базовим інтересам України, так і безпековим інтересам Європи".

На думку політолога, спроби раціонально оцінити здатності російського керівництва розпочати війну проти країн НАТО не є вірними: "Агресія проти інших держав пов'язана не тільки з об'єктивними здатностями РФ, скільки зі слабкостями потенційних жертв. У випадку, якщо не буде "вікна можливостей", Путін не наважиться на цей крок. Але інакше, Росія використає це".