10 років Революції Гідності — монологи учасників. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

21 листопада 2013 року уряд прем’єра Миколи Азарова зірвав підписання угоди про Євроінтеграцію. Ввечері того дня в Києві на Майдані Незалежності почали збиратись перші мітингувальники. Далі — три місяці протистояння, розгін студентів "Беркутом", сутички з силовиками, вимоги повернення до євроінтеграційного курсу країни та відставки уряду, перші смерті на Майдані, розстріл Небесної сотні та втеча тодішнього президента Віктора Януковича.

Ми зібрали історії трьох учасників Революції Гідності, які були на Майдані в Києві. Про події, що кардинально змінили напрям розвитку української держави, Суспільне Новини поспілкувалося з редактором Сергієм Сидоренком, правозахисницею Світланою Заліщук та військовим журналістом Андрієм Давидовим.

"Найперша вимога була — угода про асоціацію з ЄС. Тоді до протесту приєдналися студенти. Дуже багато вишів вийшло на страйк. Це було слово молоді, слово нового покоління. Люди на Майдані стояли з прапорами України та ЄС, і очікували, що цей прояв покаже Януковичу, що їхній вибір і волю не можна ігнорувати. Було розуміння, що Революція, яка тоді починалася, має історичне значення", — згадує Світлана Заліщук.

"Я розумів, що це — боротьба за Україну, за майбутнє, за розвиток, а не за деградацію яка відбувається у РФ і Білорусі. Для України це було можливістю вирватися з того божевілля, яке намагається нам насадити недорозвинутий неоімперіалізм, що поєднує і російську імперію, і радянський союз, і новітні диктаторські тренди", — говорить Андрій Давидов.

"Євромайдан змусив багатьох замислитися і повірити що Європа — це не щось далеке. Так само повномасштабна війна змусила повірити, що ми не тільки частина європейської спільноти, а й, що ми в ній будемо в осяжній перспективі", — каже Сергій Сидоренко.