"Росія використовує голод і енергію як зброю": що Боррель і Кулеба сказали після Ради ЄС із закордонних справ

Дмитро Кулеба і Жозеп Боррель, Київ, 2 жовтня 2023 року. Фото: Роксолана Лісовська/Суспільне

Після Ради ЄС із закордонних справ, яка пройшла в Києві 2 жовтня, голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель виступив на пресконференції. Він заявив зокрема про безпекові гарантії й нову фінансову підтримку для України.

Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.

Рада міністрів закордонних справ у Києві — історична подія

Високий представник ЄС Жозеп Боррель назвав "історичною подією" те, що Рада ЄС із закордонних справ відбувається в Києві:

"Уперше в історії рада дипломатії провела засідання за межами Євросоюзу, виїзне засідання. І вперше це виїзне засідання пройшло в країні, що є кандидатом на членство. Також вперше міністри зустрілися в країні, де тривають бойові дії", — сказав представних Євросоюзу.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба погодився з важливістю Ради. Каже, ця подія не є символічною — це "конкретний інструмент спростування наративів про відсутність єдності", для якого всі учасники попередньо висловили політичну волю.

"Я також думаю, що сьогодні міністри досягли консенсусу щодо того, що Росія напала не лише на Україну, а й на всю Європу; на принципи, на яких Європа побудована", — сказав Кулеба.

Про непряму зброю Росії та наслідки російської агресії

Боррель додав, що, відвідавши, міністри закордонних справ Європейського Союзу надіслали рішуче повідомлення про солідарність і підтримку України перед обличчям "цієї несправедливої, незаконної війни". Напередодні голова дипломатії ЄС також відвідав Одесу, поспілкувався з жителями там і, як він зазначає, "на власні очі побачити жорстокий нелюдський характер російської агресії проти цієї країни".

"Це багато говорить про справжнє обличчя так званої спеціальної військової операції, яку Путін веде проти народу України, який чинить опір з неймовірною хоробрістю", — сказав високий представник ЄС.

Він наголосив, що Росія використовує голод і та нестачу електроенергії як зброю у війні проти України. Під час зустрічей 2 жовтня із президентом Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою дипломати ЄС обговорювали безпекові зобов'язання, які вони хочуть надати Україні.

Дмитро Кулеба доповнив тему продовольчої безпеки. Він наголосив, що морський коридор, яким можна експортувати українське зерно до світу без залучення Росії, є реальністю, що вже продемонструвала Україна. Голова МЗС України нагадав про потребу безпеки для цього коридору, ЄС у цьому може допомогти.

"Ми повинні спільно з європейцями повинні шукати рішення, які позбавлять Росію можливості шантажувати світ голодом або цінами на зерно", — говорить посадовець.

Допомога Україні: кошти, санкції, протидія інформаційній війні та безпекові гарантії

Боррель запропонував новий багаторічний пакет для Європейського фонду миру на 5 мільярдів євро щороку. Голова дипломатії сподівається, що Євросоюз до кінця року домовиться переглянути Багаторічну програму фінансування для України.

"Ми також працюємо над посиленням співпраці між європейською та українською оборонною промисловостями. Кілька днів тому у нас була важлива зустріч", — сказав Жозеп Боррель. Євросоюз також і далі підтримуватиме розмінування України після бойових дій та працюватиме над підвищенням стійкості, кіберзахисту та захисту від гібридних загроз, таких як дезінформація, і над розвитком спільної стратегічної комунікації".

Кулеба додав, що після перерви на літо та аналізу попередніх санкцій ЄС має ухвалити 12-й пакет санкцій проти Росії, що включатиме заходи боротьби з обходом санкцій, що вже діють, а також обмеження оборонної індустрії РФ, яка виробляє ракети та дрони для атак на українські міста.

Як зазначив Дмитро Кулеба, є також усі підстави серйозно поглянути на санкції проти ядерної індустрії Росії та санкції проти російських інформаційних пропагандистів. Кулеба каже, члени Ради ЄС із закордонних справ були одностайні, що Росія мусить заплатити за руйнування в Україні — тож ідуть пошуки, як заморозити активи РФ та передати російські кошти на відновлення України.

"І, звичайно, найсильніше безпекове зобов’язання, яке ми можемо дати Україні, – це членство в Європейському Союзі. Зараз Україна є країною-кандидатом, і вона йде цим шляхом далі", — підсумував Боррель у своєму виступі на пресконференції.

А на запитання одного з журналістів, чи обговорюють в ЄС так зване часткове членство України, Боррель дав чітку відповідь: "Ніхто не говорить про персональне членство, половинне членство, 25% членство. Членство є членство. І крапка".