Уряди європейських країн "систематично" скорочували свої залізниці та позбавляли їх фінансування, виділяючи гроші в розширення мережі доріг.
Це стало відомо із аналізу "Розвитку транспортної інфраструктури в Європі".
Згідно з дослідженням німецьких аналітичних центрів Wuppertal Institute і T3 Transportation, з 1995 по 2020 роки довжина автомагістралей у Європі зросла на 60%, тоді як залізниці скоротилися на 6,5%.
У звіті зазначено, що у період з 1995 по 2018 роки на розширення своїх доріг країни ЄС, Норвегія, Швейцарія та Велика Британія витратили 1,5 трлн євро, але лише 0,93 трлн євро на розширення своїх залізничних мереж. Протягом наступних 2018-2021 років інвестиції на залізницю скоротилися вдвічі.
Автомагістралі найбільше зросли в Ірландії, Румунії та Польщі, а найменше – у Литві, Латвії та Бельгії. У 15 із 30 досліджуваних країн довжина автомагістралей за 25-річний період подвоїлася.
З середини 90-х європейські уряди закрили понад 2500 залізничних станцій. Вони також закрили близько 13 717 км регіональних пасажирських залізничних ліній. За словами дослідників, половину цих ліній можна було б відновити "відносно легко".
ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 55% до кінця десятиліття порівняно з рівнями 1990 року, але не зміг досягти жодних успіхів у транспортному секторі. У 2020 році автомобільний транспорт спричинив три чверті викидів у повітря. Європейське агентство з навколишнього середовища виявило, що лише у 2029 році викиди транспорту впадуть нижче рівня 1990 року. Проте викиди літаків і кораблів, які подорожують між ЄС та іншими частинами світу, продовжуватимуть зростати.
