Народні депутати провалили ключові поправки до законопроєкту №9534 про відновлення декларування, зокрема декларування керівництва Офісу президента, заступників, радників та уповноважених президента, а також поправку про відновлення публічної роботи реєстру декларацій. Таким чином реєстр НАЗК залишається закритим іще на рік.
Рух "Чесно" назвав усіх нардепів, які вчора провалили голосування за поправку про негайне відкриття електронних декларацій.
За даними руху, під час голосування за правку №371, яка передбачає негайне відкриття реєстру е-декларацій 37 нардепів "Слуги народу" (16%) на чолі з головою фракції Давидом Арахамією просто витягли картки і начебто були "відсутні" під час голосування за ключову правку, а ще 55 "слуг" (23%) мали картку в слоті, але просто "не голосували", але голосували під час розгляду інших питань порядку денного.
Чесно зазначає, що нардепи, зокрема представники “Слуги народу”, влаштували у Facebook флешмоб на підтримку цієї правки перед голосуванням, але зрештою керівництво фракції "СН" оголосило вільне голосування і врешті монобільшість дала лише 50% голосів. Для проходження правки забракло підтримки 27 нардепів.
З огляду на те, що правку не підтримали, то чинна редакція закону передбачає подачу декларації до НАЗК, але оприлюднити її зможуть лише за бажанням нардепа.
Після голосування голова більшості Давида Арахамія закликав колег дозволяти оприлюднювати свої декларації і сам пообіцяв це зробити.
Нардеп-"слуга" Дмитро Микиша і виключений з фракції "СН" Микола Тищенко проголосувати проти відкриття реєстру декларацій.
Крім того, за відкриття реєстру декларацій не голосували нардепи з різних фракцій та груп, які фігурували в антикорупційних розслідуваннях, зокрема Ярослав Дубневич, Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Олександр Дубінський, Олександр Юрченко, Юрій Камельчук, Маргарита Шол, Сергій Кузьміних, Михайло Волинець та ін.
Депутатка від “Батьківщини” Альона Шкрум у коментарі Руху ЧЕСНО запевнила, що під час голосування була фізично відсутня у сесійній залі.
Декларування Офісу президента
Ще одним ключовим аспектом у цьому законопроєкті була правка №10 про декларування керівництва Офісу президента. Якби її прийняли, то декларуватися б мали заступники голови ОП Андрія Єрмака, радники та уповноважені президента. Однак набравши 152 голоси "за" правка не пройшла.
5 вересня Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт №9534 про повернення е-декларування, однак не підтримала правку про негайне відновлення декларування.
Що відомо про декларування під час війни
Електронне декларування — один з важливих кроків антикорупційної реформи України після Революції Гідності.
У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року обов’язкове подання декларацій було призупинене.
Як повідомили у Transparency International Україна, лише третина всіх посадовців подали декларації за 2021 рік.
"Швидше за все, наступного року кількість поданих декларацій скоротиться ще більше, адже якщо їх подання перетворюється у «добровільне», то де-факто це означає демонтаж однієї з ключових антикорупційних реформ", — заявили в організації.
У вересні 2022 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт про повернення обовʼязкового декларування "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу" 8071. Антикорупційний комітет схвалив цей документ 18 жовтня 2022 року, але він досі не винесений на розгляд до Верховної ради.
30 січня 2023 року посли країн G7 та ЄС виступили за якнайшвидше ухвалення в Україні Державної антикорупційної програми та відновлення е-декларування та фінансового звітування політичних партій.