Росія вчинила в Україні 190 кримінальних злочинів проти довкілля, 14 з них кваліфіковані як екоцид.
Про це заявив радник генпрокурора України Максим Попов під час дискусії "Екоцид в Україні: що маємо робити зараз?", повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
За словами Попова, Україна прагне притягнути Росію до відповідальності за злочини проти навколишнього середовища.
"Існує два паралельних треки, по яких працює Україна. Перший – притягнення до відповідальності РФ як держави та стягнення репарацій. Для цього Оперативний штаб при Держекоінспекції документує шкоду, завдану довкіллю, і вираховує грошовий еквівалент. Другий – притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності військових, які виконують та віддають накази, та їхнє політичне керівництво", – сказав Максим Попов.
Україна кваліфікує екологічні злочини Росії за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 438 — воєнні злочини та ст. 441 — екоцид. У міжнародних договорах поняття "екоцид" поки немає, та рух за його визнання міжнародним злочином триває.
"У нас є партнери, коаліція Stop Ecocide International, ми на постійному зв’язку. На рівні Ради Європи рушійною силою криміналізації екоциду є парламентська делегація. Європарламент прийняв резолюцію, якою радив внести зміни до відповідної Директиви ЄС, криміналізувати цей злочин на рівні держав-членів ЄС та доповнити Римський статут п’ятим злочином – екоцидом", — сказав радник генпрокурора.
Зазначається, що події в Україні стали каталізатором юридичних змін на глобальному рівні. Міжнародна комісія з права ООН у 2022 році завершила розробку Принципів захисту довкілля в умовах збройного конфлікту.
Максим Попов наголосив, що для того, щоб покарати РФ за злочини проти довкілля, треба рухатись усіма напрямами: змінами законодавства, інвентаризацією і зосередженням всіх ресурсів для документування й аналізу наслідків для довкілля, щоб оцінити наскільки цей вплив є масштабним і довготривалим.
За даними Міндовкілля, сума збитків, завдана довкіллю України через війну, становить майже два трильйони гривень.
Що відомо про підрив росіянами Каховської ГЕС
Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Більшість з них на лівобережжі Херсонщини.
Раніше в "Енергоатомі" повідомляли, що рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС є стабільним, і попри підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, ситуація залишається контрольованою.
Станом на 15:00 20 червня рівень води на Херсонщині становить 0,3 м. Від початку доби показник знизився на 9 см. Підтопленими залишаються три населених пункти на правому березі Дніпра — 595 будинків. Від початку доби рятувальники відкачали воду з 223 підвалів та будинків.
На Херсонщині встановили місцеперебування 202 жителів області, яких вважали зниклими після підриву російськими військовими Каховської ГЕС. Наразі зниклими безвісти внаслідок підриву дамби все ще вважають 109 людей.
На лівобережжі Херсонської області військові РФ хочуть приховати усі жахливі наслідки підтоплення після підриву дамби, щоб світ не побачив цю катастрофу. 17 населених пунктів, які досі підтоплені, наразі на межі гуманітарної катастрофи.
