Ракети, внаслідок падіння уламків яких вночі 1 червня у Києві загинули троє людей, прилетіли за лічені хвилини. Про це речник Повітряних Сил Юрій Ігнат розповів в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
“Це були такі ж цілі, як і минулого разу. Навіть кількість приблизно така сама. Це були ракети оперативно-тактичного комплексу “Іскандер”: 7 балістичних Іскандер-М та 3 крилаті ракети. В чому їх небезпека — невелика дальність”, — сказав Ігнат.
Він пояснив, що ракети запустили з Брянської області Росії.
“Клінці, звідти були випущені ці ракети, відстань до Києва не така велика. Якщо противник приховано звідти запускає ці ракети — час підльоту лічені хвилини. Саме тому і повітряна тривога була не такою довготривалою до моменту першої роботи ППО”, — пояснив Ігнат.
Ігнат розповів, що атака сталася о 2 годині 40 хв, атакували саму столицю, околиці.
“ППО таким чином знову відпрацьовує. Бойова частина “Іскандерів” — близько 500 кг, дальність ураження — 500-600 км. “Іскандер-К” — це аналог “Калібра”, але наземного базування, не морського, “Іскандер-М” — балістика, та, що летить високо вгору і звідти повертається вниз на високій швидкості. По балістиці працюють комплекси “Петріот”, які можуть збивати балістику”, — пояснив Ігнат.
За його словами, росіяни обрали “Іскандери”, оскільки саме цим озброєнням вони можуть настільки швидко та ефективно завдати удару.
“Були спроби завдавати ударів ракетами С-400. Іншого озброєння на таку відстань — вона не мала, 300 км, арта сюди не дістає — противник використовує ті комплекси для того, щоб було мінімум часу зреагувати”, — сказав Ігнат.
Він розповів, що якщо крилаті ракети летять з Каспію чи Чорного моря, то є близько години, щоб зреагувати, піти в укриття. Тут же мова йде про лічені хвилини.
“Тому противник і хоче застати зненацька і вразити, щоб ППО не змогла відреагувати. Ну, як бачимо, спрацювали і цього разу. Є жертви, але все ж треба дотримуватись заходів і розуміти, що зараз часу в укриття доволі таки мало при атаках “Іскандерами”, — сказав Ігнат.
Він додав, що крилата ракета летить 900 км на годину, балістика витрачає час, щоб здійнятися вгору і звідти повернутись.Таким чином, час підльоту таких ракет може бути однаковим. 300 км навіть для крилатої ракети, за словами Ігната, не так багато.
Відповідаючи на запитання, чи означає сигнал тривоги, що це вже ракета перетнула кордон, Ігнат сказав, що буває по-різному.
“Тривога, коли з Каспію, вмикається, коли вже підльот ракет. Противник здійснює пуски з літаків і поетапно всі області починають червоніти. Іноді є інформація про загрозу ракетного озброєння — області все одно червоні”, — пояснив Ігнат.
За його словами, як тільки є інформація — безумовно буде тривога, як тільки здійснились пуски — буде тривога, як тільки є радіолокаційними засобами засічки, що ракети вилетіли — теж буде тривога.
“Якомога швидше. Не завжди можна з'ясувати, що противник планує використати ці ракети. Іноді є дані розвідки, які дозволяють попереджувати ці речі. Противник робить все, для того, щоб зробити це підступно, приховано. Ці загрози дуже серйозні”, — сказав Ігнат.
Ігнат також розповів, що проти балістики потрібні “Петріоти” і SAMP/T. Літаки F-16, приміром, не зможуть боротися з балістикою, оскільки розраховані на аеродинамічні цілі: дрони, літаки та інші.
Коментуючи, чи могли би збивати російські крилаті ракети на підльоті до кордонів, Ігнат сказав: “Все умовно. Є бойове чергування літаків на аеродромах. Ми бачимо інформацію з різних джерел, що є загроза удару, летять ракети, випущені, наприклад, 30 ракет, скажімо, з Каспію. Щоб відреагувати, будуть підніматися винищувачі — це зараз так і робиться. Певні райони відбивають напади ЗРК, мобільні вогневі групи, а в інших працює винищувальна авіація Міг-29, Су-27 — це те, що ми маємо на озброєнні”.
Він додав, що ефективність винищувальної авіації ЗСУ проти таких типів цілей не є високою.
“F-16 зробив би це значно краще і ефективніше. Тому в той район, де летітимуть ракети, чергуватимуть винищувачі, і перехоплюватимуть їх”, — сказав Ігнат.
Говорячи про атаки “Шахедами”, Ігнат сказав, що “Шахеди” зараз запускають наскільки часто, що “не зрозумієш — чи вони виявляють, чи виснажують”.
“Це все в комплексі. Противник отримує від Ірану достатню кількість БПЛА. Тому “Шахеди” стали фактично щоденними атаками”, — сказав Ігнат.
Уночі 1 червня Росія завдала ракетного удару по Києву. Внаслідок цього у Деснянському районі столиці загинули три людини: 9-річна дівчинка, її 34-річна мама і 33-річна жінка. Також відомо про 16 поранених у Києві внаслідок нічного обстрілу РФ, семеро з них — госпіталізовані.
Влітку 2022 року тодішній заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко повідомляв, що максимальний час для учнів та вчителів, щоб дістатися до найближчого бомбосховища не має перевищувати 10 хвилин. 1 червня 2023 року, за даними мера столиці Віталія Кличка, від оголошення тривоги до падіння уламків у Деснянському районі столиці, які убили трьох людей, минуло 4 хвилини.
