Дружина кандидата у президенти Білорусі, політв'язня і блогера Сергія Тихановського Світлана Тихановська провела у Мінську агітаційний мітинг, у якому взяли участь близько 7,5 тисяч осіб.
Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у своєму виступі вона заявила, що бере участь у виборчій кампанії, замінивши свого ув'язненого чоловіка.
Зазначається, що Тихановська провела мітинги в Мінську і Дзержинську, де разом з нею були присутні представники штабів Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.
За її словами, центральна виборча комісія Білорусі не зареєструвало Тихановського, Бабарика і Цепкала, оскільки вони найсильніші кандидати і їх розглядали як загрозу.
"Але ви розумієте, що загрозою для влади є не кандидати, а люди Білорусі, які більше не хочуть жити у приниженні", - заявила жінка під час мітингу та наголосила, що зневажає уряд та його "мерзенні" методи, якими він користується, аби знищити конкурентів Лукашенка.
За даними видання, Тихановська пообіцяла, що її головним завданням у разі перемоги буде проведення нових вільних виборів, у яких візьмуть участь ті політики, які зараз перебувають за ґратами, а також інші кандидати.
Також під час мітингу закликали людей взяти участь у спостереженнях на виборчих дільницях, щоб забезпечити контроль за голосуванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Автозаки, спецназ, затримання. Як влада Білорусі приборкує передвиборчі протести
Що відомо
- Раніше президент білорусі Олександр Лукашенко зізнався, що "дав сигнал" арештувати свого конкурента на президентських виборах Сергія Тихановського, оскільки, за його словами, "йде розхитування ситуації".
- Також повідомлялося, що головного конкурента Лукашенка на президентських виборах Віктора Бабарика затримали разом з його сином Едуардом. Їм пред'явили звинувачення й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
- Після цього у Білорусі відбулось кілька акцій протесту, які Лукашенко порівняв із майданом у Києві.
- Шості вибори президента Білорусі призначені 9 серпня.
- 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років. Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.