Волонтери громадської організації “Бахмут Український” допомагають захисникам, які зараз боронять їхнє місто-фортецю та всю Донеччину. Наразі працюють у Дніпрі, збирають необхідне для військових та відправляють на фронт. Цілий рік з початку повномасштабного вторгнення їхній склад працював у Бахмуті, але через невпинні обстріли усі благодійники змушені були виїхати.
Волонтер Олег Сороки показує саморобні мобільні буржуйки. Робить їх бахмутянин, який евакуювався до Києва. Використовує деталі від старих пральних машин.
"Розраховано на те, щоб приготувати їсти. Вона розрахована на якісь там гілочки, на щось маленьке. Не якісь типові дрова, яких в принципі нема", — розказує Олег.
Зараз чоловік волонтерить на складі у Дніпрі. До 23 лютого цього року залишався у Бахмуті й допомагав військовим там.
"Військові нас "випирали" ще до нового року. Ті, що до нас приходили на склад, всі нервували дуже. Що ви тут робите, збирайте манатки — й все", — пригадує Олег.
Яка допомога потрібна військовим під Бахмутом
Захисники, згадує волонтер, зверталися постійно. Запити були найрізноманітніші.
"На початку у них все є. Тобто їм не треба спальники, каремати. Але вже за два тижні прибігають і кажуть: попали під обстріл. Людина гола, нічого нема. Дайте нам карематів", — розповідає чоловік.
Наразі допомогу для військових збирають у Дніпрі: медикаменти, сухпаї, спальні мішки, ноші. Допомагають люди з усієї України та з-за кордону, каже голова громадської організації “Бахмут Український” Віктор Зіпір.
"Цей склад — як логістичний хаб. Сюди навіть присилають деякі речі інші волонтерські чи благодійні фонди. Крайня точка — це Часів Яр. Але багато волонтерів їздять, ми знаємо приблизно їх ритм поїздок, графік. І тому ми можемо передавати конкретному підрозділу в конкретне місце конкретну допомогу", — пояснює Віктор.
"Бахмут Український" з'явився 12 квітня 2014-го, згадує співзасновниця Світлана Кравченко. Займалися, зокрема, популяризацію української мови та культури й допомагали захисникам України.
"Не планували бути громадською організацією, просто об'єднали всіх активних бахмутян, яких ми знали. Для яких не ставало питання — на чиєму боці бути. А які одразу вибрали свою позицію і почали свій спротив, мовчазний, не мовчазний, ще з 14 року, з часів так званої окупації. Основним було для нас — завжди допомагати військовим. Бо якщо ми не будемо підтримувати наших військових, ми втратимо державу", — говорить Светлана.
Наразі частина організації у Дніпрі — з десяток волонтерів, додає Віктор. Інші розкидані Україною. Та всі чекають на повернення у свій, український Бахмут.
Читайте ще
"Я буду тут, допоки ми не приїдемо у Крим". "Знахар" рятує поранених з лінії фронту на Донеччині
Собаки, коти, кози. Київські волонтери вивозять тварин з-під обстрілів на Донеччині
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram