"Ми мали надію, що рятувальників не будуть розстрілювати" — голова ДСНС

Ексклюзивно
. Глава ДСНС Сергій Крук, фото зі сторінки Сергія Крука у Facebook

Рятування цивільних під обстрілами, гасіння пожеж та розбирання завалів після ракетних ударів російською армією — понад рік повномасштабної війни працівники ДСНС приїжджають першими на місця катастроф. Як саме працює служба, чи вистачає в ній людей, як вона запустила волонтерський рятувальний рух, чим її працівники зараз займаються в Бахмуті та що робить пес Патрон — про це Суспільне поговорило з головою ДСНС Сергієм Круком.

Що для ДСНС найскладніше в умовах повномасштабної війни?

Ми готувалися з 2014 року. Система ДСНС — одна зі складових держави. Вона відповідає за стале функціонування територій, за навчання населення, за цивільний захист. З початком війни ми активізували деякі складові системи, вони почали працювати активніше. Ми згадали про систему оповіщення, про захисні споруди.

Ракетні удари й все, що відбувається на війні — це виклики, нові методики роботи. Особовий склад розуміє, як треба працювати. Інколи навіть попри сигнали повітряної тривоги.

Одним зі складних завдань для ДСНС стали масовані ракетні удари. За цей час у вас напрацювались рекомендації для цивільних?

Однозначне виконання сигналів повітряної тривоги. Треба знати, де знаходяться захисні споруди. Ми започаткували багато програм, додатків в телефоні, які дають можливість людям орієнтуватися, що робити під час сигналів тривоги.

Рятувальники працюють на місці влучання дрону, запущеного російськими військовими, у житловий будинок в центрі Києва, 17 жовтня 2022 року. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Медики несуть врятовану рятувальниками ДСНС з-під завалів будинку жінку, Київ, 17 жовтня 2022 року. Вона тримає тканинний вузлик з уцілілими речами з квартири. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Всі добре памʼятають сигнал оповіщення ДСНС, оскільки він був, мабуть, найстрашнішим з усіх сигналів.

Це не всім сподобалося, але це убезпечило життя та здоровʼя населення. Зараз ця система протестована і передана місцевим органам влади. Далі цим питанням займаються вони. Хочу зауважити, що перший досвід, який ми отримали, це Бородянка. ДСНС заїхали туди буквально через кілька годин після звільнення. Піротехніки, підрозділи з аварійного відновлення, підрозділи, що займалися пошуком людей. Саме у Бородянці ми зіштовхнулися з наслідками ракетних обстрілів і дали напрацьовували алгоритми роботи з ними.

Читайте також: "Женя, все вибухнуло, нас завалило, допоможи". Історії постраждалих та загиблих з будинку у Дніпрі

Чи в системі ДСНС вистачає рятувальників, саперів, інших спеціалістів?

Чисельність структури складає понад 75 тисяч особового складу. В системі надзвичайно багато складових — пожежна охорона, рятувальна служба, державна служба України з надзвичайних ситуацій. Є й піротехнічний підрозділ. Це надзвичайно велика структура, яка представлена у всіх регіонах. Людей достатньо. Але ми розуміємо, що буде відновлення країни, кількість завдань, які будуть лягати на нашу службу буде збільшуватися, тож кількість структури можна збільшувати.

Бородянка на Київщині — це був перший раз в умовах повномасштабної війни, коли ви закликали волонтерів приєднуватися прибирати руйнування. Чи часто вам доводиться звертатися по допомогу до людей, які не мають досвіду надзвичайників та чи це реальна підмога?

Люди допомагають професійно. Саме у Бородянці був створений волонтерський рух. Відбувалася реєстрація на відповідній платформі тих, хто хоче допомагати безплатно. Ми видавали, наскільки це було можливо, захисний одяг, координували роботу. Окремі цивільні виявили бажання проходити службу в ДСНС.

Рятувальники розбирають завали однієї із багатоповерхівок у Бородянці, на яку під час боїв на Київщині російські війська скинули авіабомбу, 4 квітня 2022 року. Тіла загиблих мешканців будинків ДСНС-ники змогли дістати лише після звільнення півночі. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

У лютому Україна відправляла рятувальників у Туреччину. Як ухвалювалося це рішення з огляду на те, що рятувальники потрібні й Україні?

Рішення приймалося урядом, президентом. У нас в Туреччині побувало 87 людей. Відправляли у два етапи, на двох літаках — 16 аварійно-рятувальних автомобілів та спеціалісти з Міжрегіонального центру швидкого реагування, які навчені на пошук та рятування людей. На другий день трагедії в Туреччині ми почали працювати, деблокувавши там 59 тіл. Ми — одна із країн, яка рятувала після багатьох діб під завалами жінку, що залишилась живою. Турецька сторона сприйняла нас надзвичайно. Європейці — ми працювали з Нідерландами, Францією, Польщею, подивившись на рівень нашого обладнання, на рівень професіоналізму, на підходи, були вражені. Також були вражені, що наша країна в цей період часу надає допомогу турецькій стороні.

Читайте також: "Тиждень живемо в автівці біля руїн. Чекаємо на братове тіло". Турецький Кахраманмараш після землетрусу

Чи отримує ДСНС допомогу від країн-партнерів, як це відбувається з військовими?

Ми отримуємо багато допомоги. Бойовий одяг пожежного, взуття, захисні рукавиці, каски й так далі. Отримуємо багато техніки й вона до нас приходить в дуже непоганому стані. Ми втратили за період війни понад 1700 пожежних автомобілів. Втратили понад 300 пожежних частин, понад 700 будівель ДСНС різного типу.

Це ті, що опинились на окупованих територіях і ті, які постраждали від ракетних обстрілів?

Так. Останнім часом часто відбуваються обстріли саме підрозділів ДСНС, які працюють на ліквідації наслідків. Чому це відбувається, незрозуміло. Ми підпадаємо під захист Женевської конвенції. Ми не є тими підрозділами, які беруть участь у бойових діях, в кого є зброя і так далі. Ми мали надію, що рятувальники не будуть гинути, що їх не будуть розстрілювати, брати в полон. Але в перші дні війни зрозуміли, що російський агресор зневажає міжнародні правила. Тому на сьогодні загинули 68 рятувальників та пораненими залишається 201 рятувальник.

Проводячи евакуаційні заходи в Ірпені та Бучі — ми цим займалися з поліцією, нас брали в полон, в нас забирали техніку. В Маріуполі, на території Запорізької області у нас також відбирали техніку, розстрілювали її, брали людей в полон. На сьогодні п’ять рятувальників перебуває в полоні.

За яких обставин вони туди потрапили?

Це були перші місяці війни. Період захоплення Київщини. Є окремі співробітники, які потрапили в полон під час проведення евакозаходів на Запоріжжі і є окремі співробітники з Донеччини. Ми підтримуємо контакт із Міністерством реінтеграції, яке координує роботу по тих, хто знаходиться в полоні. Недавно декілька наших співробітників повернули. Тому робота в цьому напрямку також проводиться і ми взаємодіємо з тими, хто організовує повернення.

Шістдесят девʼять годин після ракетного удару рятувальники шукали людей під завалами будинку на вулиці Набережній Перемоги у Дніпрі. Росія 14 січня атакувала багатоповерхівку у Дніпрі — внаслідок удару загинули 46 людей. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Рятувальники допомагають спуститись із зруйнованих квартир вцілілим жителям будинку, який був атакований російською ракетою, Дніпро, 14 січня 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Зараз одна із найгарячіших точок — це Бахмут. Окрім військових там є й представники ДСНС. Це підрозділи, які там базувалися?

Там у нас функціонує підрозділ пожежної частини. Він декілька разів обстрілювався, але завдання виконує. Які? По ліквідації наслідків обстрілів, пожеж. Крім того ми виконуємо гуманітарні місії — наприклад, підвіз води. За період війни в Україні ми підвезли понад 37 тисяч тонн води, понад 8 тисяч тонн продуктів. В Бахмуті займаються саме такими речами. Крім того — надання медичної допомоги. Ми почали вводити в пожежних частинах, в підрозділах медичні розрахунки. Крім того, наші підрозділи функціонують і навколо Бахмута, в Часовому Яру. Ми представлені кругом і залишаємось у взаємодії з Силами безпеки й оборони.

Читайте також: Як українські військові обороняють Бахмут — Фоторепортаж

У вас теж відбувається ротація як у військових?

Відбувається. Ми відстежуємо, які хто має бажання нести службу, хто не залишає Бахмут, хто там тривалий час працював.

Як ви ухвалюєте рішення коли залишати місто?

Взаємодіємо з військовим керівництвом. Враховуючи ризики, приймаються відповідні рішення.

Минулого року співробітники ДСНС в окупованому на той час Херсоні упродовж якогось часу намагалися виконувати роботу, хоча Росія вимагала перейти на її бік. Що зараз із цими людьми?

У нас надзвичайно малий відсоток людей, які перейшли на бік ворога. Коли окупанти позірно втікали з Херсона на інший берег Дніпра, то що стосується підрозділів ДСНС, вони у них забрали все: компʼютери, техніку, одяг. Але ми за кілька днів привели всі підрозділи в нормальний стан, оживили технікою. На сьогодні вони не потребують нічого, виконують завдання, знову під обстрілами.

Тобто, підрозділ ДСНС у Херсоні відновив роботу?

Через декілька днів після звільнення території, коли почали працювати піротехніки, забезпечивши безпеку функціонування території, ми запустили туди наші підрозділи.

Рятувальник із пожежної частини у Корабельному районі Миколаєва Влад біжить глибше в ліс, наскільки дозволяє пожежний рукав, намагаючись загасити полумʼя, вересень 2022 року. Російські війська обстріляли Галицинівський ліс під Миколаєвом, через що сталась пожежа. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Втомлений пожежник з Корабельного району Миколаєва вмивається водою після багатьох годин гасіння вогню у Галицинівському лісі за містом, вересень 2022 року. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Читайте також: Спасти всіх. Як працюють рятувальники Миколаєва під час війни

Ви сказали про те, що невеликий відсоток співробітників ДСНС вірогідно перейшов на бік ворога. Невеликий — це який?

Від 1 до 3 відсотків. Ми аналізуємо це, проводимо відповідну роботу, спілкуємось з правоохоронними структурами. Ті, хто мав бажання, виходив з окупації на нашу територію і відбувались відповідні фільтраційні заходи.

Якщо росіяни тиснуть на працівників ДСНС на тимчасово окупованих територіях, по тій інформації, яка є у нас, вони звільняються. Якщо у них є можливість виїжджати, вони роблять це, провівши відповідні заходи, відпрацювавши всі речі з правоохоронцями. Ми розглядаємо варіанти їхнього проходження подальшої служби в системі ДСНС.

У ДСНС є суперзірка — пес Патрон. Чи багато у вас на службі отаких хвостатих надзвичайників?

У нас є підрозділ, який готує відповідну категорію песиків для пошуку і рятування людей під завалами. Крім того, ми зараз співпрацюємо з іноземними партнерами, які допомагають нам навчити собак для пошуку та рятування. У Туреччину наші співробітники брали з собою близько десяти собак.

Пес Патрон надзвичайно допоміг і став популярним серед дітей. Ми завдяки йому організували багато речей у взаємодії з міжнародними організаціями по профілактиці у поводженні з вибухонебезпечними предметами. Територія України забруднена, діти, коли бачать пса Патрона, розуміють, як себе поводити, куди телефонувати. Власниками Патрона є наші співробітники, родина. Чоловік є керівником піротехнічного підрозділу в Київській області. Використання пса Патрона в агітаційній роботі є надзвичайно ефективним.

Щодо функціонала таких співробітників. Ви згадали про те, що вони можуть допомагати деблокувати людей з-під завалів, є собаки-піротехніки. Це дві основні функції, якими такі собаки-надзвичайники займаються?

Так. В системі ДСНС є два напрямки: пошук і рятування під завалами та тренування собак на пошук вибухонебезпечних предметів.

Чи залишається для пса Патрона простір виконувати функції, які на нього покладені відколи він став активним публічним діячем?

Він же зірка нашої країни. Що хоче, те і робить.

Читайте також

"Простите за беспокойство" від росіян: як оговтується після окупації напівзгоріла сільська школа на Київщині

Втрачене житло під час війни: хто і як може отримати компенсацію. Пояснює юристка

Будинок літерою Z. Історії тих, хто вижив під час одного з найтрагічніших авіабомбардувань Чернігова