Пізно ввечері 2 березня 2022 року російські військові завдали по селу Яковлівка авіаудару. Внаслідок бомбардування у селі загинули чотири людини: чоловік, подружжя та літня жінка. Ще 14 людей дістали поранення, понад 100 будинків зазнали пошкоджень.
Рік по тому єдиний магазин у селі відновив роботу, а діти почали збиратися на уроки вокалу у відремонтованому сільському клубі.
Чи всі жителі повернулися і як живуть ті, хто залишився — читайте в новому матеріалі Суспільне Харків.
Спогади про 3 березня 2022 року
31-річний син Алли Гудзь Андрій — один з чотирьох людей, які загинули у березні під час авіаудару по селу. В той день Алла працювала на зміні добу: вдома у неї якраз гостював син з невісткою, в будинку поруч жила донька Алли з родиною.
"І от воно почало гепати. Після влучання в будинку завалило 9-річних синів дочки. Зять Олег вирвав двері й витягнув їх. У нас в сараї льох, оце до нього всі бігли. А Андрій не добіг. Якби він туди заховався, був би живий", — говорить Алла.
Андрій до війни працював будівельником. За пів року до початку повномасштабного вторгнення чоловік одружився.
"Добре жили, у місті квартира в них, квартира й досі ціла. Тільки кому там жити?", — каже Алла.
Після авіаудару в будинку Алли був зруйнований дах, не було паркану, було пошкоджено сарай.
"Вирвало ще гаражні ворота, туалет завалило, зять побудував новий. Місцеві волонтери допомогли закрити залишки доньчиного будинку. До осені вже все було зроблено", — говорить Алла.
Уламки від ракет Алла досі знаходить у своєму садку. Наприклад, у дереві на подвір'ї.
"Це дерево плакало ціле літо. Там, де з нього тече, це осколками подроблено. Якщо дерево отаке пробило, а скільки там треба людині", — каже Алла.
"Прошу Бога їх покарати"
Після загибелі сину внаслідок авіаудару Алла каже, що вона живе за інерцією.
"Страшно залишатися в хаті, сусідів же немає. Хати ж розбомбили — де жити? Чотири хати поряд, і немає ніде нікого. На тому боці трьох хат немає. Навпроти двох хат немає. Нижче тітка моя жила — розвалило. Я вже прокляла цей поворот", — зізнається жінка.
"Будь вони прокляті, окупанти. Я щодня молюся Богу й прошу, щоб він їх покарав, ідіотів. Щоб вони у свою вічну мерзлоту провалилися, паскуди", — додає Алла.
Відновлення села та життя дітей в умовах війни
Внаслідок авіаудару повністю зруйновано 12 будинків, ще 120 пошкоджені. Частина людей, домівки яких були зруйновані внаслідок авіаудару — це п'ять родин, до села не повернулася, говорить староста села Тетяна Анголова.
"Зараз вони проживають за кордоном, деякі з них збираються повертатися й відбудовувати будинки. А деякі залишаються там, не збираються сюди", — говорить Анголова.
Пошкоджень внаслідок удару зазнав і сільський клуб. Коштом благодійників в ньому відновили дах, вікна та двері. Взимку у клубі почали збирати дітей на гуртки.
Нині діти вивчають пісні до Міжнародного жіночого дня, каже викладачка Дарина Попова.
"В нас дітки щасливі, що можуть займатися з нами, робити хоч якісь вистави для наших людей. Відволікатися теж треба від війни", — пояснює Дарина.
Ремонт клубу внаслідок авіаудару закінчили у вересні 2022 року, кошти на нього надали благодійники.
Зараз у клубі, крім вокалу, проходять заняття з танців, діти займаються в театральному гуртку.
"На свята зараз приходить дуже багато людей. Мабуть, вони відвикли від цього, від святкового настрою. Але люди дуже потребують цього", — каже староста села.
Без вікон і дверей досі залишається сільська рада. Староста села сподівається, що навесні цього року питання ремонту вдасться вирішити.
Єдиний в селі магазин
Наприкінці минулого року у селі відновив роботу єдиний магазин. Продавчинею в ньому працює Оксана Попова.
"Нас повністю розбомбили. Вікна не було, стелі не було, упала вся. Дірки були в стінах, дверей не було — їх повиривало хвилею. Але господарі помаленьку відремонтували. Є в нас і продукти, і речі першої потреби. Людей ходить багатенько", — каже Оксана.
До того, як магазин знову відчинив свої двері для відвідувачів, жителям села доводилось їхати до найближчого міста — Мерефи.
"В Мерефу їздити дуже незручно, маршрутка ходить дуже рідко. Тут все є, а якщо чогось немає, ми замовимо", — говорить житель Яковлівки Іван.
Товари до крамниці власники привозять самі. Продавчиня каже, що не всі постачальники хочуть їздити до села. Вважає також, що деякі "ще бояться".
Маршрутка до Мерефи нині ходять два рази на день: вранці та ввечері. Нині цієї кількості вистачає, говорить староста Яковлівки.
"Людей їздить небагато. Може бути недостатньо, коли підуть дачники. Їх багато в нашому садовому товаристві. І коли весна починається, вони з міста сюди всі приїжджають. Тоді, мабуть, потрібно буде додавати рейси", — каже вона.
Проблеми зі здоров'ям після авіаудару
Восени 2022 року до села почали приїжджати сімейні лікарі з Мерефи, робили це кілька разів на місяць. Серед тих, хто звернувся до лікарів — Тетяна Заразіна, яка скаржиться на хворе серце. За її словами, проблема
"Воно було й до того, а потім були наслідки й того бомбардування. Кожний шурхіт, кожний стукіт, кожний гуркіт: здригаєшся, переживаєш, боїшся", — пояснює жінка.
Тетяна хоче, аби в селі запрацювала сімейна амбулаторія. Нині в Яковлівці немає медичного закладу, який працює постійно. У 2023 році мобільна бригада з Мерефи планує приїжджати до села раз на два тижні.
"Тоді навесні людям було не до хвороб, тому що не було елементарного — продукти треба було десь знайти. А зараз уже більш-менш все стабілізувалося. Тепер вони все те, що накопичувалося протягом року, намагаються наздогнати. Тому що дехто не був у лікаря за рік жодного разу", — говорить лікарка Катерина Чернишова.
За кожен виїзд лікарі приймають до пів сотні людей — переважно, йдеться про літніх з хронічними серцево-судинними захворюваннями.
Життя повністю не нормалізувалось
Попри те, що частина жителів села виїхала з початку повномасштабного вторгнення, дехто навпаки — переїхав до Яковлівки. Зокрема, йдеться про переселенців з Харкова, які приїхали до своїх рідних. Зараз кількість жителів села, в порівнянні з довоєнним часом, збільшилась з 500 до 600.
"Тут безпечніше, як вони кажуть", — каже староста села.
Анголова запевняє — поки не можна казати, що життя в селі повністю нормалізувалось. В людей і досі зберігається страх, адже повномасштабна війна триває.
Що відомо
- Після авіаудару голова Мереф’янської громади казав, що село зруйноване майже повністю. Згодом до Яковлівки волонтери почали доставляти дитяче харчування, підгузки, рідше — продукти.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube