ПЦУ служитиме різдвяну літургію в Лаврі. Чому це важливо для всіх вірян

Києво-Печерська лавра, 29 грудня 2022. Фото Віктор Ковальчук / УНІАН

О 9 ранку сьомого січня голова Православної церкви України митрополит Епіфаній проведе різдвяну літургію в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Це буде перше богослужіння, проведене ПЦУ, на території лаври, яка довгий час була у підпорядкуванні Української православної церкви (Московського патріархату). Чи перейдуть тепер інші собори лаври в підпорядкування ПЦУ, як так трапилося, що усі роки незалежності лаврою опікувалася УПЦ (МП) та яке значення матиме ця подія у майбутньому — у матеріалі Суспільного.

Що трапилося

31 грудня 2022 року завершився термін дії договорів на проведення богослужінь УПЦ (МП) в Успенському соборі та Трапезній церкві, що знаходяться на території Києво-Печерської лаври. Довгі роки ці приміщення використовувала лише Українська православна церква (Московського Патріархату). Однак їх власником є держава, оскільки й Успенський собор, і Трапезна церква розташовані на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Попри заклики намісника лаври Павла продовжити термін оренди, а також зауваги, що УПЦ (МП) не отримувала документ про припинення договору, вже 2 січня 2023 року комісія з прийому-передачі майна почала інвентаризацію майна Успенського собору та Трапезної церкви. До складу комісії увійшли представники Національного заповідника, юридичної компанії "Міллер" та Міністерства культури та інформаційної політики. Завершила роботу комісія 5 січня. ​​

"За підсумками роботи комісії був підписаний відповідний Акт повернення будівель зі сторони УПЦ. Попри те, що на останнє засідання комісії не з’явився митрополит Павло, який мав підписати Акт, це не є перешкодою для повернення державного майна", — повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Сьомого січня вранці в Успенському соборі планує провести святкове богослужіння голова ПЦУ митрополит Епіфаній.

Предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Київський та всієї України Епіфаній. Фото: Суспільне Полтава

Як повідомив в коментарі Суспільному речник УПЦ (МП) Климент, їх не повідомляли про перервані договори. "Усе абсолютно було незаконно, тому що під час воєнного стану ніякі договори оренди не можуть бути перервані. Це по-перше. А по-друге, якщо вони навіть і мали б перериватися, то нас мали б офіційно повідомити за місячний термін. Тобто жодних юридичних процедур не було дотримано", — сказав Климент.

Адвокатка юридичної компанії "Міллер" Ангеліна Климчук у коментарі Суспільному пояснила, що з 2016 року Трапезну церкву та Успенський собор держава передала УПЦ (МП) для здійснення богослужінь, а не в оренду.

"Настоятель УПЦ (МП) вважає, що це були договори оренди, проте насправді, це не відповідає дійсності. Ці приміщення були передані у погодинне безоплатне користування для здійснення богослужінь, для кожного місяця затверджувався графік таких. Тобто, між сторонами були не орендні взаємовідносини. Відповідно до ст. 759 ЦК України, оренда все ж є оплатним строковим договором. В цьому випадку таке поняття як оплата (у грошовій чи натуральній формі) відсутні. Окрім того, дане майно є державним. А тому здача такого майна в оренду має особливості та має бути здійснено за участі фонду держмайна. Дозволів на оренди цих церков, наскільки мені відомо, немає", — прокоментувала Ангеліна Климчук.

Виконувач обов'язків директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Рудик у коментарі Суспільному повідомив, що 5 січня, у другій половині дня до нього надійшло звернення від Православної церкви України щодо проведення у суботу, 7 січня, богослужіння.

"Вчора у першій половині дня у мене не було звернення. А у другій половині надійшло звернення і надано погодження та укладено уже угоду на проведення богослужінь. Все планується, все йде по плану. Завтра планується проведення богослужінь", — сказав Рудик.

Чому лавра така важлива і так довго була у підпорядкуванні УПЦ (МП)

"Фактично розповсюдження християнства на всіх землях йшло від Києво-Печерського монастиря, тоді ще не лаври, — каже релігієзнавець Ігор Козловський. — Саме ченці монастиря були основними рушіями цього процесу. Наприклад, територія сучасної Росії, тобто північно-східна територія тодішньої Київської Русі, прийняла християнство через 150-200 років після Києва. Саме ченці Києво-Печерської лаври проповідували християнство серед народів, які населяли ті землі. Це призвело до того, що в будь-якому місті, яке потім виникло на тих землях, є центральний собор, який так і називається — Свято-Успенський. Наприклад, в Кремлі основний собор — Свято-Успенський. Чому? Тому що започатковували його саме ченці Києво-Печерської лаври. Тому Києво-Печерська лавра вважається матірʼю всіх монастирів Східної Європи. Тому цей центр такий важливий з історичної точки зору саме православної церкви".

Успенський собор був побудований в XI столітті, завдяки засновнику монастиря Феодосію Печерському та ігумену Стефану. Меценатом будівництва став один з синів Ярослава Мудрого, князь Святослав ІІ. Століттям пізніше була збудована Трапезна церква, яка до нашого часу в первісному вигляді не збереглася. Сучасний варіант цієї споруди звели у 1895 році.

Києво-Печерська лавра. Фото: Суспільне / Ліля Гончарук

Успенський собор зазнав значних руйнувань у 1941 році під час окупації Києва нацистами. Українські історики дотримуються думки, що собор підірвали радянські війська, заклавши під нього міни. Відбудувати собор вдалося у 2000 році. Відтак він став головним соборним храмом Києво-Печерської Лаври.

"У 1990 році відбувся Помісний собор Російської православної церкви, — розповідає релігієзнавиця Людмила Фелипович. — На цьому Соборі митрополитом УПЦ (МП) обрали митрополита Володимира (Сабодана). Постало питання, де йому робити резиденцію. Тодішній президент Леонід Кравчук не проявив політичної волі й надав лавру".

Разом з Трапезною церквою та іншими будівлями, Успенський собор є частиною Верхньої лаври, яка підпорядковується Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, а той, своєю чергою, Міністерству культури та інформаційної політики. З 2016 року в Успенському соборі здійснювала богослужіння УПЦ (МП) на підставі договорів про погодинне безоплатне користування. Термін цих договорів завершився 31 грудня 2022 року.

Водночас на території так званої Нижньої лаври розташовані печери, духовна семінарія, резиденція намісника лаври та чоловічий монастир УПЦ (МП), настоятелем якого є Павло. У 2013 році, за часів президенства Віктора Януковича, ці будівлі були передані у користування УПЦ (МП) на підставі безстрокової угоди про оренду. Таким чином, попри те, що до Трапезної церкви й Успенського собору УПЦ (МП) більше не допускають, вони можуть продовжувати службу на території Нижньої лаври.

"Тривалий час всі договірні відносини були з УПЦ (МП), — каже Ігор Козловський. — Українська автокефальна церква й УПЦ (Київського патріархату) тоді тільки починали діяльність. У них не було багато парафій, монастирів і ченців, тому вони навіть не претендували на оренду Києво-Печерської лаври. У 2018 році ПЦУ отримала Томос і тільки розпочала діяльність і також не претендувала на такі великі комплекси, як Києво-Печерська лавра. Тому тривалий час питання богослужінь у лаврі вони не підіймали".

Що буде далі та чому літургія ПЦУ в лаврі важлива для вірян

"Тривалий час лавра не дуже котувалася як центр духовного життя, — говорить релігієзнавиця Людмила Фелипович. — Після розстрілу монахів і зокрема митрополита Володимира в 1930-х роках, її слава підупала. Там утворився музей, заповідник. Лавра була прекрасною територією, де можна було спокійно молитися, присвятити себе Богу, не бути всередині світських подій. Тому відлюдники, які прагнули справжнього релігійного життя, їхали до лаври. З часом, завдяки монахам, лавра перетворилася на конкуруючий осередок духовного життя, конкурентний до Софії Київської. Тобто попри все вона історично повʼязана з періодом розквіту давньоруської держави".

1 грудня 2022 року ПЦУ зареєструвала нову юридичну особу — Свято-Успенську Києво-Печерську лавру за адресою Лаврська,14. Це місце розташування Свято-Феодосіївського чоловічого монастиря, який є частиною Верхньої лаври, відповідно Національного заповідника, а відтак — перебуває у власності держави.

Хрест Печерської Лаври на тлі державного прапора України та монумента Батьківщина-Мати в Києві, Україна, 22 листопада 2022 р. Фото: АР

"Зараз ми не бачимо передачі всієї Києво-Печерської лаври, — говорить Ігор Козловський. — Це разове богослужіння, святкова подія на Різдво у Свято-Успенському соборі. Держава може надавати можливість будь-кому проводити богослужіння на її території. навіть не передаючи споруди в оренду чи користування. ПЦУ не претендує наразі на всю лавру, тільки на богослужіння у Верхній лаврі".

"Лавра — це майже як місто. Обидві церкви можуть там спокійно функціонувати, — продовжує Людмила Фелипович. — Там все є, і магазини, і пральня, і навчальні заклади, і келії, де живуть монахи. Чим це відрізняється від, наприклад, міста Єрусалима, де уживаються три релігії? Чи буде колись лавра підпорядковуватися ПЦУ повністю? Це питання складне, яке залежить від того, чи існуватиме на нашій території УПЦ (МП). Якщо УПЦ залишиться, то це буде не дуже мирне співіснування".

В інтервʼю LB.ua голова ПЦУ митрополит Епіфаній, прокоментував, що співіснування двох церков на території однієї лаври — це явище тимчасове:

"Багато є прецедентів в історії церкви, де можуть співіснувати на початках різні організації чи співіснувати люди різних релігійних поглядів. Таке відбувається зараз і щодо Києво-Печерської лаври, де існуватимуть паралельно два монастирі — один у складі Православної церкви України, інший — Московського патріархату. Це явище тимчасове. Поступово залишиться тільки один монастир".

Читайте також