Загиблу під час виконання бойового завдання на бахмутському напрямку медикиню Владиславу Черних 30 грудня поховали на 2-му міському кладовищі.
Владислава приєдналася до добровольчого підрозділу "Хартія" у травні. Спочатку служила бойовою медикинею, потім перейшла до аеророзвідки.
Владислава була сміливою людиною, говорить її побратим, аеророзвідник Дмитро.
"Жодного разу вона не давала нікому називати себе дівчинкою, вона робила такі справи, які не кожен чоловік може. Вона героїчно врятувала життя нашому побратиму під час обстрілу. Його було тяжко поранено. Улюблений її борт — бомбер, який міг нести 20 кілограмів, тож вона з усією любов'ю могла спричинити деякі речі окупантам", — розповідає чоловік.
"Вона дуже потужна, одразу всім дала зрозуміти, що вона не дозволить сприймати її як дівчину, вона показала, що готова, буде та хоче діяти, як усі. Вона неймовірна була, мотивувала дуже сильно. Прийшла медиком, але швидко все схопила і загорілася аеророзвідкою, в неї були дуже круті успіхи в цьому. Так, як вона робила з бажанням допомогти всім нам, нашому підрозділу, нашій країні, я ні в кого не бачив такого. Ми пам’ятатимемо, відплата буде", — каже аеророзвідник Денис.
Громадська панахида за Владиславою проходила у приміщенні фармацевтичного університету, який раніше очолював її батько Валентин Черних. Сюди прийшли рідні, друзі родини та побратими Влади.
"Сьогодні ми прощаємося з нашою донечкою, нашою Владою. Я хочу вам сказати, що багато чого в цьому світі трапляється не просто так. Це лом у душі, настали ті часи, коли нічого й ніколи не повернеш назад. Ми всі йдемо до змін. Настануть кращі часи, на жаль, за все треба заплатити. Сьогодні Україна платить своїми дітьми, своїми людьми, своєю територією", — звернулася до присутніх мати загиблої Валентина Черних.
"Ми сьогодні говоримо про Україну, бо ми об'їздили може 60 чи 70 країн, але краще України не знайти. Сьогодні ми прощаємося з незвичайною людиною і не тому, що це наша донька, це донька нашого часу", — сказав батько Владислави Валентин Черних.
"Вона вихована в любові до України, спробуйте лише зачепити українську мову чи Україну, вона очі видряпає. Вона не просто пішла на війну. Після двох місяців у підвалі, де ми сиділи, Влада прийшла і каже: мама і тато, я йду на передову воювати. Я потрібна там, де потрібна. Я лікар, я маю допомагати пораненим", — додав чоловік.
Що відомо
- Про загибель Владислави Черних стало відомо 29 грудня.
- Влітку 2022 року Владислава розповідала журналістам Суспільне Харків, що їй знадобилося два дні, аби ухвалити рішення піти на фронт. У добровольчому батальйоні вона навчала військових тактичної медицини та евакуювала поранених.
- У листопаді Владислава разом із побратимами опановували керування безпілотниками українського виробництва.
Дивіться також
"Я тут потрібна": як медикиня з Харкова пішла на фронт
Аеророзвідка на дронах українського виробництва: як працює підрозділ "Хартія" на Харківщині
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube