Чергове загострення на вірмено-азербайджанському кордоні: що відомо

. АР

У ніч на 13 вересня на кордоні між Азербайджаном та Вірменією поновилися бойові дії, Баку та Єреван звинуватили один одного в ескалації. У відповідь Рада безпеки Вірменії звернулась по допомогу до Росії та Організації договору про колективну безпеку, а прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів розмову з президентом Росії. Під час виступу у парламенті країни Пашинян заявив, що через поновлення бойових дій загинули щонайменше 49 людей. Згодом Міністерство закордонних справ РФ повідомило, що сторони домовились про припинення вогню за посередництва Росії.

Зокрема, Єреван заявив, що 13 вересня о 00:05 підрозділи ЗС Азербайджану розпочали інтенсивний обстріл вірменських позицій з артилерії та великокаліберної артилерії у напрямку населених пунктів Горіс, Сотк та Джермук. За даними вірменської сторони, Азербайджан застосував безпілотники та міномети.

Своєю чергою, Міністерство оборони Азербайджану повідомило, що вірменські військові здійснили масштабну диверсію на Дашкесанському, Калбаджарському та Лачинському напрямках. У відомстві заявили, що диверсійні групи ЗС Вірменії замінували райони та шляхи постачання між позиціями підрозділів азербайджанської армії на низці напрямків.

"У результаті наші частини вжили термінові заходи щодо негайного запобігання цим діям, стався бій", — повідомили в Баку.

В азербайджанському Міноборони назвали абсурдними повідомлення про вторгнення до Вірменії. У відомстві поклали відповідальність за ескалацію на Єреван, звинувативши вірменське керівництво у "тривалій політиці військового авантюризму і реваншизму".

У відповідь на загострення ситуації прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів засідання Ради безпеки, учасники якого вирішили офіційно звернутися до Росії, ОДКБ та Ради Безпеки ООН, повідомляє Арменпресс.

"Ухвалено рішення про офіційне звернення Російської Федерації до Організації Договору про колективну безпеку та Раду Безпеки ООН з метою реалізації положень Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу щодо агресії проти суверенної території Республіки Вірменія", — йдеться у дописі.

Повідомляється, що вночі Пашинян провів телефонну розмову із президентом РФ Володимиром Путіним, назвавши дії Азербайджану неприйнятними.

Згодом Нікол Пашинян виступив перед Національними зборами країни. У своїй промові він заявив, що Збройні сили Азербайджану вели наступальні дії на вірменську територію на 4 напрямках, пізніше до них додалися ще 2-3 напрямки.

"Азербайджан намагається представити, що вони (наступальні дії — ред.) були відповіддю на провокації з боку Вірменії, але ми повинні констатувати, що ця інформація абсолютно неправдива, брехня, не відповідає дійсності. На даний момент маємо підтверджені Міноборони 49 жертв, але мушу зазначити, що ця цифра, на жаль, не остаточна", — заявив політик.

У Міністерстві закордонних справ РФ повідомили, що вкрай занепокоєні через різке загострення на вірмено-азербайджанському кордоні та закликали сторони утриматись від подальшої ескалації. Там зазначили, що сподіваються на дотримання Азербайджаном та Вірменією домовленості про припинення вогню, яка почала діяти 13 вересня із 10:00 за азербайджанським та вірменським часом.

14 вересня Міністерстві оборони Вірменії заявили, що вночі Азербайджан здійснив обстріли за допомогою БПЛА в напрямку Джермука.

Єреван заявляє, що ситуація на азербайджано-вірменському кордоні залишається "напруженою".

При цьому Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) заявила, що планує відправити місію у Вірменію для "оцінки ситуації" на тлі нещодавнього чергового загострення на азербайджано-вірменському кордоні.

Зазначається, що метою місії, яку очолить генсек ОДКБ Станіслав Зась, буде "оцінка поточної ситуації".

"Під час сесії Ради колективної безпеки була досягнута домовленість про направлення до Республіки Вірменія Місії Організації договору про колективну безпеку на чолі з Генеральним секретарем ОДКБ Станіславом Засем за участю начальника Об'єднаного штабу ОДКБ генерал-полковника Анатолія Сидорова та представників держав — членів ОДКБ для оцінки ", — сказав прессекретар організації Володимир Зайнетдінов.

Місія підготує доповідь для керівників держав союзу, яка буде представлена на сесії, запланованої в Єревані цієї осені. Також учасники ОДКБ погодили створення робочої групи для відстеження ситуації на вірмено-азербайджанському кордоні, до неї увійдуть співробітники секретаріату та військовослужбовці Об'єднаного штабу.

Що відомо

  • 10 листопада 2020-го Азербайджан та Вірменія підписали мирну угоду між двома країнами після останньої війни за Нагірний Карабах, яка тривала 44 дні. Договір підписали за посередництва Росії, 26 листопада 2021-го, президенти Азербайджану, РФ та прем'єр-міністр Вірменії. Вони домовилися завершити демаркацію та делімітацію азербайджано-вірменського кордону, розблокувати транспортні коридори та продовжити розмінування територій.
  • Вірменські громадяни сприйняли підписання цього договору як капітуляцію, через що в Єревані відбулися акції протесту з вимогою відставки прем'єр-міністра країни Нікола Пашиняна.
  • У листопаді 2021 року Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв під час переговорів у Сочі домовилися про створення комісії з демілітаризації вірмено-азербайджанського кордону та розблокування транспортних коридорів у регіоні.
  • У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
  • 2 серпня Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Республіку Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення.
  • 26 серпня президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв повідомив, що азербайджанці повернулися в місто Лачин.