Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, потенційне рішення НАТО про план дій щодо членства для України вже не має такого значення, як раніше — лише безпосередньо членство.
Про це заявила віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в інтерв’ю "Європейській правді".
Відповідаючи на запитання про те, чи зацікавлена Україна в отриманні ПДЧ після того, як Фінляндія та Швеція майже стали членами НАТО без цього плану, Стефанішина відповіла, що якби Україні запропонували ПДЧ до 24 лютого, Україна була б "максимально задоволена та щаслива". Проте, на даний час пропозиція ПДЧ в рамках НАТО "буде рівнозначна рішенню Бухарестського саміту 2008 року", — пояснила Стефанішина.
За її словами, аналіз відповідності українського сектора безпеки і оборони та інших структур стандартам НАТО засвідчив, що Україна де-факто вже впровадила дуже багато практик Альянсу. Крім того, її військові зараз набувають унікальний досвід бойових дій, якого не мають військові країн-союзників НАТО.
"Тільки членство", — заявила Ольга Стефанішина.
"Основні "морквинки", цікаві в умовах цієї війни можливості ми могли б отримати виключно тепер як член Альянсу, на якого поширювалася б 5-та стаття договору НАТО. Все решта ми робимо, і це не потребує на сьогодні залучення високих політиків чи міністрів. Взаємодія з НАТО відбувається. Але у питаннях, які стосуються саме безпекових гарантій, лише членство може змінити ситуацію", — пояснює віцепрем’єрка.
Вона додала, що не бачить сенсу серйозно обговорювати заперечення Росії проти вступу України до НАТО.
"Якщо ви звернули увагу, майже половину часу, як триває повномасштабна війна, Росія не заявляє таких вимог і таких дискусій взагалі не веде. Тобто в цьому плані повномасштабна війна знівелювала всі можливі наративи РФ", — сказала віцепрем’єрка.
Україна теж може вступити до НАТО без Плану дій щодо членства, як Фінляндія та Швеція, сказала тимчасова повірена США в Україні Крістіна Квін у середині травня. Вона додала, що ПДЧ — це механізм, який дозволяє державі-члену досягнути вимог для сумісності, і якщо якась держава вже відповідає усім вимогам — План дій щодо членства стає непотрібним.
У червні 2017 року український парламент визначив набуття членства в НАТО як зовнішньополітичну мету країни. 2018-го року НАТО надало Україні статус країни-аспіранта, що претендує на членство в Альянсі. У лютому 2019-го курс на членство в НАТО та в ЄС було закріплено в Конституції України. 2020 року Україна отримала особливий статус співпраці з НАТО — партнер із розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner - EOP). Мета цієї програми — посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць із силами НАТО.
Читайте також
В Україні створили Агенцію оборонних закупівель, яка працюватиме за стандартами НАТО — Резніков