Оборона Слов'янська та обстріли Лисичанська. Фоторепортаж

Мешканці села у кількох кілометрах від Лисичанська гасять пожежу у будинку вщент зруйнованому черговим артобстрілом. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

У майже стотисячному до війни Лисичанську на Луганщині нині залишилось близько 15 тисяч людей. Місто постійно обстрілюють через близькість до Сєвєродонецька, за який точаться вуличні бої ще з кінця травня. Артилерійські обстріли інколи накривають цілі райони. Води, світла та газу в Лисичанську немає. На вулицях майже немає людей, більшість переховується у підвалах і бомбосховищах. Один необережний похід за продуктами чи водою тут може коштувати життя. Масової евакуації з міста немає через постійну небезпеку потрапити під обстріли, але цивільних вивозять волонтери й місцеві поліцейські.

Що відбувається у місті, найближчих селах та на лінії фронту у напрямку Слов'янську – у фоторепортажі Тараса Ібрагімова.

Евакуація жительки Лисичанська потягом від Покровська. Працівники “Укрзалізниці” розповідають: щодня таким чином із міст та сіл охоплених війною евакуйовують щонайменше 200 людей. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Волонтери евакуйовують людей із села поблизу Лисичанська, який щоденно піддається обстрілам російськими військовими. Кілька місцевих мешканців вирішили виїхати після того, як село обстріляли. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Поліцейські у Лисичанську щодня під обстрілами розвозять людям гуманітарну допомогу, зокрема, свіжий хліб, який досі випікають у місті. У Лисичанську залишаються щонайменше 15 тисяч людей. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

У Лисичанську залишилось лише дві бригади рятувальників: одна гасить пожежі після обстрілів, інша – розвозить питну та технічну воду людям, які більшу частину свого часу ховаються у підвалах будинків та бомбосховищах.

Мешканець Лисичанська набирає технічну воду, яку привезла бригада ДСНС. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Медики добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова щоденно приймають поранених в одному з військових госпіталів Слов'янська. Президент Зеленський повідомляв, що щодня у боях гине 60-100 українських військових. Близько 500 людей отримують поранення.

Ноші на подвір'ї військового госпіталю залиті кров'ю військового, якого у важкому стані евакуювали з лінії фронту. У кареті швидкої разом із пораненим медики привезли тіло загиблого військового. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Медик ПДМШ грає на гітарі в очікуванні чергової евакуації поранених військових з лінії фронту. В мобільному шпиталі, який базується у Слов'янську, розповідають, щодня таких викликів може сягати десяти. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Свіжі могили українських військових на кладовищі обабіч траси Київ - Дніпро. Дорогою на Донбас разом із численними блок постами вони є першими очевидними ознаками війни Росії проти України. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Читайте також: "Медикам нити не можна. В окопах ще гірше" — історії лікарів Донбасу

Росіяни підбираються до Слов'янська з двох напрямів — Ізюмського та Лиманського. Війська РФ хочуть оточити ЗСУ на Донбасі, аби тилові війська не могли прийти на допомогу до ліній розмежування. Якщо Росія візьме Слов’янськ, то наступним стане Бахмут, кажуть військові, які воюють на цьому напрямі. Росіяни мають значну перевагу в артилерії, тому українській піхоті та танковим ротам доводиться непросто.

В умовах щоденних артилерійських дуелей та значного переважання в озброєнні РФ, українським піхотинцям надзвичайно важко тримати зайняті позиції та не відступати.

Піхотинець на бойових позиціях між окупованим Ізюмом, звідки російська армія веде наступ, та Слов’янськом, звідки українська армія проводить оборону. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Артилерія російської армії несе найбільшу загрозу, як українським військовим, так і цивільним. Українські військові розповідають: війська РФ, маючи значну перевагу в кількості артилерійських установок та боєприпасів, можуть вести тривалий, масований, і разом з тим неприцільний вогонь, як по військових позиціях, так і по цивільних об'єктах. Допомагають росіянам вести вогонь коригувальники.

Затримання підозрюваних у коригуванні ворожого артилерійського вогню в одному із міст на Донбасі. (Точне місто та час затримання не називається з міркувань безпеки). Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Завдання танкістів у бою — вогнева підтримка піхоти. Позиції танкової бригади дозволяють непомітно та швидко вступити у бій.

Танкіст на прихованих позиціях слухає по рації обстановку на лінії зіткнення і паралельно спостерігає за роботою артилерії. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

У населених пунктах, які знаходяться далі від лінії активних бойових дій військові у відносній безпеці можуть зателефонувати рідним, придбати продукти, та просто перепочити.

Піхотинець відпочиває у центрі села біля магазину неподалік від Слов'янська. Це селище (назва не вказується з міркувань безпеки) – перший "острів" цивілізації дорогою з фронту. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Читайте також

Бої за Сєвєродонецьк: чи може стати завод "Азот" новою "Азовсталлю"

"Вибити росіян із Сєвєродонецька — можливо, але це не має великого стратегічного значення". Бліцінтерв'ю з Гайдаєм

"Ми розуміли, що можемо навіть не долетіти" — боєць "Азову" про те, як проривались у Маріуполь

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!