Як працюють музеї під час війни – коментує заступниця міністра культури

Фото: "Вечірній Київ"

18 травня пройшов Міжнародний день музеїв. Про те, як працюють музеї під час війни та як виживають музейні експозиції під обстрілами у районах воєнних дій, в ефірі Українського радіо розповіла Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції.

Про цьогорічну тему "Сила музеїв"

Ця тема за невеселим збігом обставин відображає ту роль, яку музеї мали б відігравати в нашому суспільстві та щодо якої ми вже не один рік дискутуємо. Не лише з представниками влади, а й з понад 40 тисячами музейних фахівців з усього світу.

Сила музеїв насправді надзвичайна. Тому що музеї – це дуже специфічні інституції, які зберігають пам’ять людства, охороняючи матеріальні носії цієї пам’яті в уречевленій формі. Здатність людей зчитувати інформацію, яка зберігається у цих носіях пам’яті, та використовувати її на розвиток суспільства багато в чому недооцінена на сьогодні. І тут великий простір для нашої спільної роботи.

В Україні музеї є важливою ланкою серед інституцій, які працюють з національною пам’яттю, національною ідентичністю, музеї є зв’язковими культури України з культурами світу. Вони можу відігравати величезну і різнопланову роль у розвитку українського суспільства. І хочеться сподіватися, що в найближче десятиріччя музеї вийдуть з розряду недофінансованих організацій другого плану і посядуть належне місце.

Заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Катерина Чуєва. Фото зі сторінки Катерини Чуєвої

Про фінансування музеїв

Це серйозне питання. Воно полягає у ключовій проблемі самого підходу до музейної галузі, сприйняття її значення у суспільстві. Ми вже розуміємо, що це таке, коли музейні колекції використовуються як елемент пропаганди. Російська держава добре це демонструє протягом всього ХХ і початку ХХІ століття. Тож музеї мають бути осередками, які розвивають критичне мислення.

Якщо ми переосмислимо роль музеїв у суспільстві, то й засади фінансування будуть змінюватися. Елемент зберігання нікуди не подінеться, тому що ми маємо справу насамперед з колекціями. Але підхід до фінансування має змінитися докорінно.

Сьогодні у музеїв та заповідників багато в чому просто зв’язані руки через законодавство, яке гальмує їхні можливості розвивати додаткові функції ‒ елементарні крамнички, ресторанчики ‒ чого ми завжди очікуємо від музейних закладів, коли подорожуємо: наприклад, придбати буклети чи сувеніри.

Про музейні установи в районах обстрілів

З початком бойових дій музеї згорнули свої постійні експозиції. До кінця воєнного стану поновити їх не буде можливості. Фонди були евакуйовані в безпечні місця та бомбосховища. Це теж частина музейної роботи.

Фахівці частково залишаються на місцях, частково переміщуються разом із колекціями. Ситуація дуже динамічна і залежить від безпекових факторів. Там, де була можливість, музейники залишалися зі своїми колекціями.

Уже зараз розпочалася робота над програмами відновлення, вони міститимуть великий реставраційний блок. Це стосується відновлення зруйнованих будівель та створення експозицій після війни. Ці процеси доволі тривалі й дорогі, тут Україні буде дуже важлива допомога іноземних партнерів, спеціальні міжурядові програми. Бо самотужки профінансувати такі проєкти дуже складно.

У світі немає музеїв, які можуть заробити самі на себе, щоб утримувати колекції. Тому що видатки – приміром, на реставрацію – завжди будуть більші й серйозніші за прибутки від музейної діяльності.

Знищений російськими окупаційними військами музей Сковороди під Харковом. Музей Сковороди на Харківщині. Фото: ua.igotoworld.com | ДСНС

Про викрадені з окупованих територій експонати

Оскільки територія окупована, то ми не маємо повної інформації, що відбулося і які саме предмети було вивезено. Частину інформації отримуємо з відкритих джерел, частину – збирає розвідка.

Певні питання ми не можемо обговорювати, бо це безпека людей і колекцій. Коментувати складно, ми уникаємо називати якісь цифри та оцінки. Повністю побачити картину можна буде після повернення наших територій під контроль України.

Взагалі процес повернення викрадених та вивезених цінностей займає тривалий час, але рано чи пізно ці процеси мають розпочатися.

З Мелітопольського краєзнавчого музею окупанти викрали колекцію скіфського золота. Фото: Мелітопольський краєзнавчий музей

Про меморіалізацію пам’яті цієї війни

Такі проєкти вже розпочато. Є ціла низка ініціатив.

Перший аспект – локальні ініціативи: вже були проведені експедиції в зони бойових дій для збирання артефактів, що залишилися після відступу російських військ, тобто матеріальні свідчення того, що відбулося. Збирають також усні історії. Тобто музейні колекції поповнюються навіть у такий важкий час.

Другий аспект – це великі урядові програми, спрямовані на створення меморіалів та розробку самих засад процесу меморіалізації. У населені пункти, через які катком пройшлися активні бойові дії, будуть повертатися люди, і вони навряд чи бажатимуть, щоб навколишні речі їм нагадували про жахіття того, що тут відбулося.

Попри це, деякі обстріляні пам’ятники чи споруди будуть або залишені, або перенесені в інше спеціально визначене місце. Ці свідоцтва необхідно зберегти.

Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culturesuspilne@gmail.com. Ваші історії важливі для нас!