Провал на 5-6 років: наслідки війни для біатлону в Чернігові

. ФОТО: Суспільне Чернігів

З початку війни лижна база у Чернігові була під постійними артобстрілами, в середині березня на спортивний об’єкт росіяни скинули авіабомбу. Разом з приміщеннями згорів й майже увесь спортивний інвентар. До війни на базі проводили змагання національного рівня. А в дитячо-юнацькій спортивній школі тренувалося понад 300 спортсменів та демонстрували високі результати. Тепер же більшість з них були вимушені виїхати за кордон, щоб мати змогу продовжувати тренування. Які перспективи тепер має біатлон у Чернігові — читайте в нашому матеріалі.

Тренер збірної України з біатлону Микола Зоц розповів та показав все, що залишилося від лижної бази у Чернігові. Спортивний об’єкт з початку війни був під постійними артобстрілами, в середині березня росіяни скинули сюди авіабомбу.

Провал на 5-6 років: наслідки війни для біатлону в Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів

Десять днів у підвалі бази разом з іншими спортсменами та тренерами ховалася біатлоністка Дар’я Блашко. Перед війною вона повернулася з Олімпійських ігор у Пекіні до Чернігова готуватися до наступних змагань.

"Жили на базі, тренувалися два дні, а на третій – почалася війна. Серце розривається, коли дивишся на кадри того, що залишилося, важко щось додати".

Дар’я Блашко. ФОТО: Суспільне Чернігів

Одного дня на базу пробралася група росіян. Дар’я розповіла, що бачила, як вони пройшлися по всіх кімнатах.

"Намагалися зайти до нас в підвал, їх відразу попередили, що тут жінки та діти і їм певно було просто не до цього. Вони сказали, щоб сиділи тихо, не висовувались. Нам просто пощастило".

Єдине, що вдалося вберегти від росіян – біатлонні гвинтівки та патрони до них. Тренер Микола Зоц встиг сховати інвентар в спеціальну кімнату для зберігання зброї.

"Були двері сталеві, їх вирвали, а ці не змогли відкрити і так вони пішли. Авіабомба вже після них як упала, то ми через ту дірку сейфи скрили й тоді вже гвинтівки спасли. Відсотків 80% усіх гвинтівок спасли".
Микола Зоц. ФОТО: Суспільне Чернігів

Ніна Лемеш учасниця 3 Олімпійських Ігор. Тренувалася на цій базі.

"Випустити стільки снарядів різного калібру і перетворивши… Це ж не просто будівля – це величезна історія. Історія сотні людей, сотні видатних спортсменів".
Ніна Лемеш. ФОТО: Суспільне Чернігів

Лижну базу в Чернігові збудували 45 років тому. На ній зростали призери Олімпійських ігор, чемпіони світу, Європи з лижного спорту серед них: Валентина Цербе-Несіна, Андрій Дериземля, Оксана Хвостенко, Ірина Варвинець, Артем та Роман Прими. Нині база приймала змагання національного рівня. А в дитячо-юнацькій спортивній школі тренувалося понад 300 спортсменів та демонстрували високі результати.

"За минулий зимовий період з шести чемпіонатів України, які проводяться Міністерством молоді та спорту, Чернігівська область була у загальнокомандному заліку переможцем у п’яти чемпіонатах – серед дорослих, серед юніорів, серед юнаків та дівчат", – розказала Ніна Лемеш.

Окрім приміщень, на лижній базі постраждала й лижоролерна траса для літніх тренувань.

За словами Лемеш, тепер її дуже небезпечно використовувати для біатлоністів і лижників. Просто неможливо.

Зараз більшість чернігівських спортсменів, виїхали за кордон, розповів Микола Зоц. Там вони мають змогу тренуватися. Дар’я Блашко перебуває на тренувальній базі у Словенії.

"Перший час тренувалася поки була можливість на снігу кататися. Вже треба починати новий сезон, я якийсь час відпочила. Квітень у нас більше час підтримання форми, відпочинок. Далі будемо втягуватися в роботу. Я сподіваюся, будуть тренувальні збори".
Провал на 5-6 років: наслідки війни для біатлону в Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів

У Чернігові підраховують збитки, завдані лижній базі. Та шукають шляхи, як її найшвидше відновити. Ще до війни в Міністерстві молоді та спорту розробили передпроєктну документацію на реконструкцію лижної бази. Роботи мали розпочатися в цьому році. Утім Ніна Лемеш припускає, що за кошти держави спочатку відновлюватимуть втрачене житло для людей.

Подробиці — у відео:

Читайте також:

200 людей ховалися між шафками з архівними документами: укриття міської лікарні №4 у Чернігові